* * *

                           БОГДАН  БЛЕНДЮК

                                                                             студент групи   В- 31

 

   *    *    *

У горах шепочуться зорі,

Виграє в цимбали листопад,

Я вірю у щасливу долю,

Яку напророчив мені зорепад.

Там падали зорі у воду,

Не бачив такого я зроду.

Щасливий я тим, що живу,

Навчаюся, мрію, пишу,

Що рідний гуцульський мій край

Для мене завжди – наче рай.

О, краю, мій краю,

Тебе я кохаю,

Тобою живу.

О, краю, мій краю,

Лелечий мій краю,

Краса твоя вічна,

Я добре це знаю.

Коли я поїду далеко,

Не сумуй за мною, лелеко,

Я думкою лину в Карпати,

І все постараюсь згадати:

Дзвінкі водоспади, зелені смереки

І вас, мої рідні і вірні лелеки.

Щасливий я тим, що живу,

Надіюся, мрію, кохаю,

Що рідний гуцульський мій край

Для мене завжди – наче рай.

 

  *      *     *

 

                             Памяті Тараса Процюка

 

Чому цей світ такий жорстокий?

Навіщо нам ота війна?

Страждають діти, гинуть люди,

А скільки знищено майна!

Навіщо нам ота війна?

Та вірю я все те минеться,

І буде мир на цій землі,

І заживуть щасливо люди:

Старі, дорослі і малі.