Запрошуємо, Гість
Ім'я користувача: Пароль: Запам’ятати мене

ТЕМА: Дистанційне навчання. Стилістичні особливості частин мови

Дистанційне навчання. Стилістичні особливості частин мови 9 місяцыв 3 днів тому #4497

  • l.prutuka
  • l.prutuka аватар
  • АВТОНОМНО
  • Дописи: 441
Тема. Стилістичні засоби морфології.

Слова різних частин мови виконують насамперед комунікативну функцію, бо з них будуються речення, що служать для вираження думок і почуттів. Проте кожна частина мови, маючи свої стилістичні особливості, може надавати текстові різного стилістичного забарвлення. Так, переважанням дієслів тексту надається динамічності, експресивності, тоді як переважне вживання іменників надає висловлюванню ґрунтовності, розважливості. Домінування займенників роблять текст особистіснішим, навіть інтимнішим. Велика кількість прислівників деталізує й увиразнює перебіг подій, про які йдеться в тексті. Числівники здебільшого виступають як стилістично нейтральні слова, проте іноді вживання числівників конкретизує висловлене в кількісних вимірах або ж підкреслює надто велику кількість чогось.
Найвиразніше стилістичні особливості кожної з частин мови виражаються у зіставленні їхніх синомічних граматичних форм – нейтральних і стилістично маркованих.
Морфологічні синоніми – це граматичні форми слова, які розрізняються засобами граматичного вираження і стилістичним уживанням1. Напр.: лікар (стилістично нейтральне слово, означає професію, вживається в будь-якому стилі), лікарка (означає особу жіночої статі, що має певну професію, вживається в художньому й розмовному стилях), лікарша (слово має розмовно-просторічний відтінок, уживається тільки в розмовному стилі, часто з іронічно-негативним забарвленням, напр.: Інженершу зустрічаю – здуру голову втрачаю. (П. Біба.); червона (стилістично нейтральне слово) – червоная (вживається тільки в художньому стилі – здебільшого в поетичних творах, напр..: Червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору… (Дніпрова Чайка); біжіть (стилістично нейтральне слово) – біжіте (слово несе відтінок експресивності, вживається в художньому та публіцистичному стилях, напр.: Гей, біжіте, панські слуги, та спіймайте вітра в полі! (Леся Українка.)
Із певною стилістичною метою в художніх текстах іноді використовуються форми середнього роду іменника замість форм чоловічого й жіночого родів, що надає висловлюванню емоційного забарвлення – інколи співчутливого, інколи – зневажливо негативного або сатиричного відтінку (напр.: …А я було трохи не голе, таке убоге… (Т. Шевченко.)
Стилістичними ознаками виділяються іменники спільного роду. Більшість їх є стилістично нейтральними (сирота, староста, листоноша). Частина ж іменників спільного роду виражає негативні відтінки значення (зайда, приблуда, гуляка, злодюга, гультіпака, зануда). Деякі мають позитивне забарвлення і увиразнюють співчутливе ставлення (бідолаха,
сіромаха, невдаха). Використовуються такі іменники в розмовному і художньому стилях.
Числові форми частин мови також мають стилістичні особливості. Іменники, що мають форму лише однини (мідь, сталь), уживаються в книжних стилях – науковому та діловому. Проте іноді такі іменники у формі множини вживаються у висловлюваннях наукового стилю (шуми в серці, болі в шлунку, приписані мінеральні води, командні висоти, високоякісні вина).
Стилістично маркованими можуть бути займенники. Так, займенник ми може вживатися на позначення однієї особи (автора дослідження) в науковому стилі, тоді як займенник ви вживається у звертанні до однієї особи з метою вияву пошани в художньому (епістолярному) та розмовному стилях.
Поширеним стилістичним засобом є використання в ролі звертання іменника-назви неістоти й формі кличного відмінка в художньому стилі (напр.: Люблю я, Києве, твою врочисту сутінь вечорову… (М. Упеник.)
Стилістичне забарвлення властиве й прикметниковим формам. У науковому й діловому стилях використовуються прикметники з префіксами супер-, інтер-, гіпер-, ультра-, архі-. У художніх текстах такі прикметники вживаються з певною стилістичною метою: надати вислову емоційно-експресивного відтінку (супермогутній, ультрасучасний, архівидатний).
Експресії надають художнім висловлюванням прикметники з префіксами пре-, суфіксами -езн-, -елезн-, -ісіньк-, а також складні прикметники: високий-превисокий, яскраво-жовто-фіалковий (напр.: Червонувато-брудно-жовте шумує листя під ногами. (М. Доленго.)
Певного стилістичного забарвлення надають висловлюванню короткі й нестягнені форми прикметників, дієприкметників та займенників: молод, молодая, проклят, проклятая, жоден, всяк, кожен. Уживаються такі форми в художньому та народнопоетичному мовленні (напр.: Всяк чоловік собі не ворог. (Нар. творч.)
З певною стилістичною метою можуть уживатися дієслова. Так, форми одного способу дієслова можуть уживатись у ролі іншого способу (у розмовному та художньому стилях). Наприклад, у ролі наказового способу може бути вжито форму дійсного: Завтра прийдеш вчасно і не спізнишся ні на хвилину! У ролі наказового способу може вживатися неозначена форма дієслова: Сидіти! Слухати й не сперечатися!

Завдання:
Вправа 1. Підкреслити морфологічні синоніми в реченнях.
Зеленеє жито, зелене! Хорошії гості у мене! Ой не шуми, зелен гаю, зелений байраче!
Ірод проклят засмутився, що Йсус Христос народився. Твоя, царю, віра проклятая, твоя царівна поганая!
Голий бідак злодія не боїться. Гол, як сокол, обмерз, як пес, обкис, як лис, а так голоден, що жить не годен.
Вправа 2. Виписати іменники спільного роді. Вказати ті з них, що є нейтральними назвами, та ті, що мають позитивне або різко негативне забарвлення. У яких стилях уживаються іменники спільного роду?
…Ти хлібом, здобутим у поті лиця, згодуй для Вкраїни синка молодця. …Нехай допита – чого Україна кругом сирота? (В. Мова.) Тому справжньої волі й нема – між рабів заблукала сердега… (О. Завгородній.) …Я син чесних газдів, син гідної сім’ї, і чого від мене хочуть ці палії, пройдисвіти, шибайголови, волоцюги, паливоди, нероби, гультяї, харцизи й злодюги? (Б.-І. Антонич.) А в нашого сусіда льотчик-син, бува, листи приносить листоноша… (М. Лиходід.) Школяр-отряха на льодині, немов Колумб, пливе в світи. Одного страх: щоб мати знов за мандри ремнем не провчила. (М. Стельмах.) Щоб не назирала Текля, язиката така просторіка, зілля беру не для кума, а для свого ж беру чоловіка. (І. Драч.) Щось відчайдушно вітрові-заброді кричав каліка-ворон на стерні. (Б. Манюк.) О Боже, скільки тих кульбаб! Ну ж, ні місцинки від нахаб у нашому саду. (І. Жиленко.) «Петре, Петрусю, вчини мені ласку! Кидай косити та сідай в коляску!» «Не можна, не можна, моя пані вельможна! Ти – в сріблі і в злоті, я ж – козак голота». (Нар. творч.)
Вправа 3. Виписати з художніх творів 5 речень зі звертаннями, вираженими кличним відмінком іменників – назв неістот.
Адміністратор заборонив доступ на запис.
Час відкриття сторінки: 0.127 секунд
Protected by R Antispam