Запрошуємо, Гість
Ім'я користувача: Пароль: Запам’ятати мене

ТЕМА: Дистанційне навчання. Розділові знаки в ускладненому реченні

Дистанційне навчання. Розділові знаки в ускладненому реченні 10 місяцыв 4 тижнів тому #4058

  • l.prutuka
  • l.prutuka аватар
  • АВТОНОМНО
  • Дописи: 441
Тема. Розділові знаки в ускладненому реченні

Це дуже важлива тема! Не засвоївши її, ви втратите багато балів на ЗНО, адже її необхідно знати як для вирішення тестових завдань, так і при написанні власного висловлення. Добре вивчіть правила пунктуації і закріпіть свої знання на практиці. Успіху!
Кома між однорідними членами
Кома між однорідними членами ставиться:
1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників:
• Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла)
Якщо однорідні члени речення дуже поширені, між ними ставиться крапка з комою.
2. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником:
• Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. (Шевч.)
3. Між протиставними сполучниками, що з’єднують однорідні члени:
• Марко озирнувся, але нічого не побачив. (Стельм.)
4. Між парами однорідних членів:
• Наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети. (Ус.)
5. Якщо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника:
• Не тільки робітники, а й селяни.
Кома між однорідними членами не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються:
• Летів і танув сніг. (М. Р.)
________________________________________
Двокрапка й тире при однорідних членах речення з узагальнювальним словом
Узагальнювальне слово — назва, що охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами). Значення узагальнювального слова розкривається через однорідні члени речення:
• Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі: і Карпо, й Лаврін, і Кайдашиха, й Мелашка (І. Нечуй-Левицький).
Узагальнювальними словами, як правило, бувають займенники (все, всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та ін.), рідше — словосполучення. Узагальнювальні слова виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени.
Розділовий знак Правило Приклади
двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад; у такому разі перед цими словами треба ставити кому, а після них — двокрапку) • Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).
• Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко, П. Тичина — оспівували давню й нову красу Києва (3 довідника).
тире після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом • Тонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, рум’яні губи — усе дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький).
Зауважте! Якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире: Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться до сонця (М. Коцюбинський).
________________________________________
Кома та знак оклику при звертанні
1. Якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією, то воно відокремлюється знаком оклику:
• Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка… (Сос.)
2. Звертання, що стоять у середині, в кінці, або на початку речення, відокремлюються комами:
• Ой повій, вітре, з глибокого яру… (Нар. тв.) Зоре моя вечірняя, зійди над горою. (Шевч.)
3. Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення:
• Уклін тобі, опалене каміння священних севастопольських руїн. (Нагн.) У світ широкий навпростець ти веди мене, надія! (Мис.)
4. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою від нього не відокремлюються, бо вони виступають у значенні частки:
• О земле, велетнів роди! (Тич.)
________________________________________
Вставні слова, речення і словосполучення
Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами:
• Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. (Жур.)
Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побічні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення, або в кінці:
• Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). (Нагн.)
• А в щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю!– квіти є! (Сим.)
________________________________________
Кома і тире при відокремленому означенні
Відокремлюються, виділяючись інтонацією при вимові і комами на письмі:
1. Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника:
• Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (Стельм.)
2. Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника:
• Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Г.)
3. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення:
• Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О.Г.)
Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире:
• З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)
________________________________________
Кома при відокремленому додатку
Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення:
• Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О.Г.)
________________________________________
Кома і тире при відокремленій прикладці
Відокремлюються і виділяються комами:
1. Будь-які прикладки, якщо вони відносяться до особового займенника:
• Я, полководець миру, сонце несу у жмені. (Павл.)
2. Поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього):
• Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.
3. Непоширені і поширені прикладки, якщо вони стоять після іменника — власної назви:
• Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із душної низенької хати. (Коцюб.)
4. Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученнями слів чоловік, людина, дід, дівчина, хлопець з неузгодженим або узгодженим означенням:
• Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (О. Г.)
5. Прикладка із сполучником як виділяється комами тоді, коли вказує на причину висловленого в реченні:
• Гордій Байда, як колишній унтер-офіцер, розумівся на військовій справі.
Іноді, щоб чітко виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має в своєму складі розділові знаки:
• Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям. (См.)
________________________________________
Кома при відокремленій обставині
Обставини, виражені дієприслівниками (непоширені обставини) і дієприслівниковими зворотами (поширені обставини), відокремлюються і виділяються комами незалежно від їх місця в реченні:
• Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну. (Пригара)
Завжди відокремлюються обставини з прийменниковим сполученням незважаючи на та іноді (для посилення) з прийменниковими сполученнями у зв’язку з, згідно з, завдяки, всупереч, наперекір, за відсутністю, при наявності, на випадок.
Не відокремлюються і не виділяються комами одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка:
• Рушниця в його руках стріляла не хиблячи. (Трубл.)
1.Виконати вправу
Вправа 2. Розставляючи пропущені розділові знаки, випишіть речення зі сполучником та (та й) у такому порядку: а) прості речення з однорідними членами, б) складні речення. Уставте, де потрібно, пропущені літери, апостроф.
1. Старому та слабому годи, як малому. 2. Сало гамкнув та на кота зв...рнув. 3. Пр...рівняв св...ню до коня та шерсть не така. 4. Пішов глеч... к за водою та й пропав там з головою, 5. М...яко стеле та твердо спать. 6. Зліз кіт на сало та й кр...чить: «Мало!» 7. Чує кіт у глеч...ку молоко солодке та морда коротка. 8. Вийшли ж...нці в полежати та й забули с...рпи взяти. 9. У Сірка очей позичив та й байдуже! 10. Зароби кревно та і з...їж певно. 11. Слова ласкаві та думки лукаві. 12. Розуму палата та ключ від неї загубл...ний. 13. Ліпше без в...чері лягати та без боргів уставати. 14. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати. 15. Не журись та за діло б...рись. 16. Намірся та не вдар. 17. Він би і рад косити та нікому косу носити (Народна творчість).
Вправа 2. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Уставте, де потрібно, пропущені літери, апостроф, розкрийте дужки.
• 1. У п...чі щось бухнуло заш...піло зас.чало (М. Коцюбинський). 2. Індик крут...ться та дметься іволга л...тить сміється. Мавпа пл...гає стр...бає мишка з норки виглядає (О. Олесь). З.Ну, та бабуся хоч і була замотана в хустку а показала себе молодчиною (В. Винниченко). 4.І в передпокої і в кор...дорі було тихо (Ю. Смолич). 5. На зорі зад...вивсь хлопчина але своєї (не) знайшов (В.-І.Антонич). 6. Беркути (ні) коли (не) сплямують (ні) своїх рук (ні) свого сер...я підступно пролитою кров...ю! (І. Франко) 7. Гуртом вибігли серни потр...мтіли на тонен...ких ногах та й почали щ...пати траву (М. Коцюбинський). 8. По діброві вітер виє гуляє по полю край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко). 9. У в...лике м...стецтво вступав хоч і од...ржимий бажан...ям матер...ально підтримати враз збіднілу сім...ю але й безмірно закохан...ий у муз... ку Іван Алчевс...кий (А. Шелест). 10. Більше (не) міг сказати (ні) один (ні) другий (І. Франко). 11. Любіть травинку і тваринку і сонце завтрашн...го дня в...чірню в поп...лі жаринку шляхетну інохідь коня (Л. Костенко). 12. Садок був (не) величкий але рясний. Тут були яблуні сливи вишні (Б. Грінченко). 13. Оксен Гамалія (ні) дать (ні) взять у свого батька вдався (Гр. Тютюнник). 14. Вже (не) тільки в очах а й на її обезкровленому облич...і проход...ть тінь надії (М. Стельмах).
Адміністратор заборонив доступ на запис.
Час відкриття сторінки: 0.118 секунд
Protected by R Antispam