Запрошуємо, Гість
Ім'я користувача: Пароль: Запам’ятати мене

ТЕМА: Дистанційне навчання. Тема. Нормативне і ненормативне мовлення. Типи норм

Дистанційне навчання. Тема. Нормативне і ненормативне мовлення. Типи норм 2 місяцыв 2 тижнів тому #4747

  • l.prutuka
  • l.prutuka аватар
  • ЗНОВУ ПРИЄДНАНО
  • Дописи: 337
Тема. Мовна норма
Українська літературна мова як вища форма загально¬народної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість – основна ознака літературної мови.
Норма літературної мови — це сукупність загальноприй¬нятих правил реалізації мовної системи, закріплених в про¬цесі суспільної комунікації.
Розрізняють орфоепічні, графічні, лексичні, граматичні, стилістичні, орфографічні та пунктуаційні норми, опануван¬ня якими сприяє підвищенню культури мови.
Орфоепічні норми регулюють правильну вимову звуків, зву¬косполучень та наголошення слів. Для прикладу зосередимо увагу на порушеннях літературної норми у вимові злитих зву-косполучень [дж], [дз] та розрізнення приголосних [г], [ґ].
В усному мовленні [дж], [дз] в позиції на початку слова вимовляються здебільшого правильно: джерело, дзвін. Всере¬дині слова часто ці звуки вимовляються окремо, що є пору-шенням норми: дослід/ження, поход/ження.
В українській мові слід розрізняти [г] і [ґ]. Літера вилучена з правопису у 1933 році, але третім виданням "Українського правопису" 1990 року поновлена, проте не всі слова з цією буквою зафіксовані у цьому виданні. Найпов¬ніший список слів з літерою ґ подано в "Орфографічному словнику української мови", яким варто послугуватися. оскільки сьогодні втрачена літера вживається не лише згідно з нормою, а й на власний розсуд мовців:
біографія ґатунок
монографія але ґрунт
організація підґрунтя
Акцентуаційна норма в українській мові цілком сформо¬вана, але найменш усталена, оскільки на наголос впливають діалекти та інші мови. Дедалі скорочується в українській мові кількість слів з дублетним наголосом. Слід пам'ятати, як правильно наголошувати: новий, фаховий, випадок, оди¬надцять, чотирнадцять, рукопис, машинопис, перепис, книжки, шляхи тощо.
Лексичні норми встановлюють правила слововживання. Вони відзначаються не тільки стабільністю, а й рухливістю. Лексичні норми фіксуються Словником української мови в 11-ти томах (1970-1980); Російсько - українським словником у 3-х томах (1983-1985); Орфо¬графічним словником української мови (1994) та іншими. У лексиці офіційно-ділового стилю часто вживаються слова — кальки з російської мови, що є наслідком недостатнього опанування лексичними нормами, невмілого використання синонімів.
Норма Калька
постачальник поставщик
навчальний учбовий
численний багаточисельний
нечисленний малочисельний
захід міропиємство
збігатися співпадати
зіставляти співставляти
наступний слідуючий
ставитися відноситися
Функціонування переважної більшості кальок в українській мові теоретично обумовлене відповідними словотворчими мо¬делями: підприємство, співіснувати, багатогалузевий тощо.
Граматичні норми передбачають правильне вживання граматичних форм слів, усталену побудову словосполучень, речень. Наприклад, у сучасній українській мові обмежено вживаються активні дієприкметники теперішнього часу, які під час перекладу з інших мов, зокрема з російської, заміню¬ються прикметниками або іменниками:
Українські Російські
відповідники дієприкметники
вирішальний решающий
наступний последующий
попередній предшествующий
бездіяльний бездействующий
вступник поступающий
завідувач заведующий
службовець служащий
Стилістичні норми визначають вживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення. Наприклад, для офіційно-ділового стилю характерні сталі словосполучення — мовні штампи, що зазнають суржикового викривлення внаслідок впливу російської мови.
Норма Порушення норми
укладати угоду заключати угоду
брати участь приймати участь
впроваджувати у виробництво внедряти у виробництво
відшкодувати збитки возмістити убитки
витяг із протоколу виписка із протоколу
чинне законодавство діюче законодавство
обіймати посаду займати посаду
Орфографічні норми охоплюють правила написання слів та їх частин. Слова в українській мові пишуться за такими принципами:
1) фонетичним (пишуться так, як і вимовляються): випро¬бувати, підрозділ, дата, бланк;
2) морфологічним (позначення на письмі складових частин слова незалежно від їхньої вимови): підписуєшся, укла¬дається, безстроковий, .зчитувати;
3) історичним (традиційним) (букви, морфеми/слова пи¬шуться за традицією, а не відповідно до норм): дзвінок, рівень, меншості, зосереджений, черговий;
4) смисловим (диференціюючим) (різне написання одно¬звучних слів, що мають неоднакове значення): напам'ять - на пам'ять, вишневе — Вишневе, проте – про те.
Пунктуаційні норми регулюють вживання розділових знаків: крапки, знака питання, знака оклику, трьох крапок, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужок, лапок, абзацу; вони полегшують сприймання тексту і виклад думок на папері.
Сучасна українська пунктуація ґрунтується на граматич¬ному, смисловому та інтонаційному принципах.
Розділові знаки, вживані за граматичним принципом, с обов'язковими, бо зумовлені граматичною структурою ре¬чення. Вони ставляться: в кінці речення (крапка, знак окли¬ку, знак питання, три крапки); між частинами складного ре¬чення (кома, крапка з комою, тире, двокрапка); у простому реченні на місці пропущеного члена речення та між підме¬том і присудком відповідно до правил (тире); при вставних і вставлених конструкціях, звертаннях, вигуках (кома, тире, дужки, знак оклику); між однорідними членами речення (кома) і при узагальнювальних словах (двокрапка, тире); при відокремлених членах речення (кома, тире). Наприклад: Особисті офіційні документи — це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі щодо отримання доку¬ментів, грошей, товарів тощо, закріплюють свої права перед державою, установами, іншими особами.
За смисловим принципом розділові знаки ставляться з урахуванням семантики речення та його структури. Проте досить часто, особливо в рекламних оголошеннях, можна прочитати: Фірма оптом і в роздріб продає дитячий, жіночий, чоловічий, вовняний одяг. Або: Фірма реалізує срібні ложки, ножі, виделки, меблі та сантехніку. Це типовий приклад порушення смислового принципу вживання розділових знаків та пунктуаційної норми у використанні однорідних членів речення. Правильно було б так: Фірма оптом і в роздріб продає дитячий, жіночий, чоловічий вовняний одяг. Фірма реалізує меблі, сантехніку та срібні столові набори: ножі, ложки, виделки. -
На основі інтонації ставиться крапка, знак питання, знак оклику, три крапки, а іноді й тире. Скажімо, у реченні: У документах відображено найрізноманітніші прояви життя народу, його нелегку: історію — можна поставити й тире: У документах відображено найрізноманітніші прояви життя народу — його нелегку історію. Цей принцип є допоміжним до граматичного і смислового.
Норми характеризуються системністю, історичною і соціальною обумовленістю, стабільністю. Але разом з тим літературні норми з часом можуть змінюватися. У зв'язку з цим у межах норми співіснують мовні варіанти, під якими розу¬міють видозміни однієї і тієї й самої мовної одиниці, наявні на різних мовних рівнях: фонетичному, лексичному, морфо¬логічному чи синтаксичному. Варіанти виникають відповідно до потреб суспільства в кодифікації написань і відображають тимчасове співіснування старого і нового в мові.
У словниках українського літературного слововживання розрізняють варіанти: акцентні (алфавіт і алфавіт), фонема¬тичні (вогонь і огонь), морфологічні (міст, родовий відмінок — моста і мосту).
У процесі розвитку літературної мови кількість і якість мовних варіантів змінюються. Мовні норми найповніше і у певній системі фіксуються у правописі, словниках, довідни¬ках, підручниках і посібниках з української мови.
Культура писемного й усного мовлення всіх, хто корис¬тується українською мовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб досконало оволодіти мовними нормами і по¬слідовно дотримуватися їх.
Літературна мова – це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.
Літературна мова має дві форми вживання:
1. Писемну, пов’язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної;
2. Усну – розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні.
Норми літературної мови Регулюють правильність Приклади
Орфоепічні Вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів (веидец’:а)
(шчиепити), (ноушу)
(к’іхт’і), (іинод’і),
позаочі, добродій
Орфографічні Написання слів бриньчати, деренчати
Лексичні Вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів будь-яке (любе –непр.)
питання,
випрасував(погладив-непр.) одяг,
наступна(слідуюча –непр.) зупинка
Граматичні Творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень по містах і селах (по містам і селам – непр.),
згідно з наказом,
відповідно до наказу (згідно наказу – непр.),
найбільший(самий більший – непр.)
Стилістичні Використання мовних засобів, властивих певному стилю Ти (з якого питання-непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає-непр.) посідає…
Пунктуаційні Вживання розділових знаків Це, може, й так, а може, й ні.
+Літературна мова – це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормованість, стандарт.
Домашнє завдання:
1. Записати в зошит типи мовних норм.
2.Виконати вправу.
Відредагуйте тексти. Які мовні норми порушено в них. Запишіть свої відповіді.
Група «Світоч» працює над проектом створення шоу-комплекса по західноєвропейським стандартам у Центральному районі м. Миколаїва . Основною метою цього проекту являється забезпечення максимальних вигод для відвідувачів. «Світоч» приймає активну участь у громадянському житі міста, являється спонсором різних спортивних і культурних міроприємств.
Адміністратор заборонив доступ на запис.
Час відкриття сторінки: 0.109 секунд
Protected by R Antispam