Запрошуємо, Гість
Ім'я користувача: Пароль: Запам’ятати мене

ТЕМА: Дистанційне навчання. І.Багряний "Тигролови".

Дистанційне навчання. І.Багряний "Тигролови". 9 місяцыв 1 тиждень тому #4433

  • l.prutuka
  • l.prutuka аватар
  • АВТОНОМНО
  • Дописи: 441
Тема. Іван Багряний. Біографія
Іван Багряний (справжнє ім’я: Лозов’ягін Іван Павлович) народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра.
Навчався у вищій початковій школі, вірші почав писати ще у 2 класі. Навчаючись у школі, був редактором шкільного журналу надія.
З 1920р. навчався у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну.
У 1924р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг».
У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети».
У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту.
Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин».
Його прийняли до організації МАРС.
У 1929р. з’явилася збірка поезій «До меж заказаних»
У 1930р. з’являється історичний роман у віршах «Скелька»
16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність, рік тримали під слідством, потім засудили на 5 років заслання і вивезли на Далекий Схід. У 1937 тікає на Україну.
1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в’язниці УДБ-НКВС на Холодній горі 2 роки і 7 місяців. Про це написав у романі “Сад Гетсиманський”
1940 р. з відбитими легенями й нирками був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місце­вому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини», після початку війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН.
Згідно з німецьким курсом щодо української національної інтелігенції в 1942 р. мав бути розстріляний, але випадково врятувався.
1944 р. І. Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА й сам, без родини, емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини, залишивши дружину з дітьми вдома. Публікуються романи “Люба”, “Тигролови”.
У 1945р. засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).
У 1946р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет «Чому я не хочу вертати на «родіну»?»
Знайшов порятунок душі у новій родині, де народилися син Нестор і донька Роксолана.

1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.
Помер на 57-му році життя 25 серпня 1963р. Похований у місті Новий Ульм
Твори:
– 1925р. збірка оповідань «Чорні силуети»
– 1929р. збірка поезії «До меж заказаних»
– 1930р. історичний роман у віршах «Скелька»
– 1944, 1946р. роман «Тигролови»
– 1950р. роман «Сад Гетсиманський»
– 1953р. роман «Огнене коло»
– 1957р. роман «Буйний вітер»
– 1965р. роман «Людина біжить над прірвою»
– п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром»
– 1946р. збірка «Золотий бумеранг»
– 1956р. поема «Антон Біда – герой труда»
Джерело: dovidka.biz.ua/ivan-bagryaniy-biografiya-korotko
1.СКЛАСТИ ХРОНОЛОГІЧНУ ТАБЛИЦЮ І,БАГРЯНОГО
2.ПРОЧИТАТИ РОМАН «ТИГРОЛОВИ»
3. ПРОЧИТАТИ АНАЛІЗ РОМАНУ «ТИГРОЛОВИ», ЗАПИСАТИ ПАСПОРТ ТВОРУ
І. Багряний «Тигролови» аналіз твору
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури «Тигролови»: епос.
Жанр «Тигролови»: пригодницький роман.
Тема «Тигролови»: зображення трагічної долі людини-особистості в тоталітарному суспільстві.
Ідея «Тигролови»: перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен має залишатися Лю-диною.
Герої «Тигролови»: Григорій Многогрішний; родина Сірків: Наталка, Гриць та їхні батьки — Денис Сірко та Сірчиха; майор НКВС Медвин.
Композиційно-стильові особливості «Тигролови»: композиція роману зумовлена особливостями жанру: твір складається з 12 розділів, ряду підрозділів, схожих на новели, що мають інтригуючі назви: «Дракон», «Світ на колесах», «Навзаводи із смертю», «Заколот і капітуля¬ція», «Бог кохання», «Весела робінзонада», «Не ходи босий» та інші.
Позасюжетні елементи — пейзажі, портрети, сценічні моменти — завжди роман¬тично забарвлені. Особливо захоплюють уяву читача екзотичні панорами Сіхоте-Аліня, описи краєвидів на Зміїній та Голубій падях.
Інтер’єри подано точно й барвисто, з багатьма промовистими деталями. Цікаві історичні екс-курси, що їх вкладено в уста різних персонажів.
Важлива роль належить експозиції зі своєрідно запрограмованою ідеєю тво¬ру. Поїзд-дракон, якого веде паровоз-голова «Йосиф Сталін» і підпихає де¬мон «Фелікс Дзержинський», який має черево, «натоптане вщерть» тисячни¬ми жертвами, летить у чорну темряву, у прірву, небуття. Цей ешелон смерті, сформований ОГПУ-НКВД, уособлює загрозу знищення, яка стала реальною для громадян великої радянської імперії. Та ось зринає над обставленими багнетами й оповитими жахливою державною таємницею вагонами україн¬ська розлога пісня. Вона «здіймається на крила», «шугає і б’є крильми над спиною дракона», «мелодія все більше стає потужною, кипить, вирує», і оскаженілі вартові безсилі спинити її. Бо то — голос невпокореної волі, свід¬чення нездоланності українського духу.
Сюжет розгортається з інтригуючої зав’язки: на останній станції виявляється, що втік найнебезпечніший в’язень Григорій Многогрішний, якого пильнував сам начальник ешелону. Подальший розвиток дії складається з ряду небезпеч¬них для Григорія ситуацій, кожна з яких — провісник головного кульміна¬ційного моменту. Ось голод і втома зовсім паралізували волю й виснажили сили втікача. Чи витримає? А ось його накрила разом з важкою ведмежою тушею чорна ніч непритомності. Чи не назовсім? Далі Григорій зі своїм на¬званим братом Грицьком кидає виклик долі — їде поїздом без документів до Хабаровська, де кожної хвилини його можуть затримати. У місті хоче йти навіть у пащу до свого заклятого ворога — НКВД. Григорія помічають і пе¬реслідують, але й тут щаслива доля рятує його. Найбільшої сили конфлікт досягає при майже неймовірній зустрічі Многогрішного і Медвина в тайго¬вому безлюдді. Григорій розправляється з катом: «Тут... я тобі... й рев, тут я тобі й трибунал!» Завершується роман повним тріумфом благородних ідеа¬лів. Щаслива розв’язка теж відбувається на межі неможливого — закохана пара завдяки своїй кмітливості, винахідливості й сміливості переходить кор¬дон і опиняється в безпечному місці. Проблематика «Тигролови»: виживання людини в умовах жорстокого терору; боротьби добра і зла; справедливості й кари; морального вибору; волі до життя і цілеспрямованості; відносин людини і природи; родинних взаємин і кохання; вічності давніх традицій предків.
Примітки: Назва твору є символічною. Змінивши її з початкової «Звіролови» на «Тигро¬лови», Іван Багряний суттєво поглибив змістові акценти розповіді. Тигр — один з наймогутніших і найнебезпечніших диких звірів. Родина Сірків, жи¬вучи в єдності з навколишньою природою, навчилася приборкувати цих тва¬рин. Автор стверджує мужність, фізичну та моральну силу Сірків, представ¬ників українського народу, їхню здатність перемагати найтяжчі обставини. Через мотиви втечі й «польованої людини» образ Григорія Многогрішного також асоціюється з цим сильним, сміливим і вільнолюбним диким звіром.
Іван Багряний показує становлення «нового українця», який зможе здолати дракона і таким чином вибороти право свого народу на майбутнє. Нащадок козацької шляхти (предок Григорія — гетьман Дем’ян Многогрішний) всту¬пає у боротьбу і вбиває новітнього тигролова, уособлення радянської імпер¬ської системи майора Медвина.
Завдання:
1.Запишіть біографічні дані про І.Багряного.
2. Прочитайте роман «Тигролови». Підготуйтеся до тестів.
Адміністратор заборонив доступ на запис.
Час відкриття сторінки: 0.089 секунд
Protected by R Antispam