Доступ до інформації

Доступ до публічної інформації

Рогатинський державний аграрний коледж надає публічну інформацію керуючись Законом України Про доступ до публічної інформації та Указом Президента України. Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації

Надання публічної інформації Рогатинський державний аграрний коледж здійснює у відповідь на інформаційний запит.

Згідно з законом, публічною є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні  суб’єктів владних повноважень.

Запит від особи на отримання інформації подається у довільній формі. При цьому обов’язково необхідно вказати:

1) ім?я та прізвище запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер телефону;

2) опис інформації, яку запитувач хотів би отримати (вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит);

3) підпис і дату.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію:

форми для подання інформаційного запиту у письмовому виді:

-         Від фізичної особи (зразок);

-         Від юридичної особи (зразок);

-         Від об’єднань громадян (зразок);

-         форма для подання інформаційного запиту у електронному виді (зразок).

Поштова адреса для подання інформаційного запиту:

м. Рогатин вул. Шашкевича, 61.

телефон (03435) 2-43-52 факс (03435) 2-14-48

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Кошторис Рогатинського державного аграрного коледжу на поточний рік 

Річний звіт про діяльність Рогатинського державного аграрного коледжу

Використання бюджетних коштів

Штатний розпис на поточний рік

Інформація щодо проведення тендерних процедур

 Звіт директора рогатинського державного аграрного коледжу

 

Статут коледжу

текст статуту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Рогатинського державного аграрного коледжу

_________________ І.В. Тринів

«_____» ____________ 2016р.

 

 

 

 

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

стратегічного розвитку

РОГАТИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО КОЛЕДЖУ

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні

педагогічної  ради Рогатинського

державного аграрного коледжу

Протокол № 1 від «30» серпня 2016р.

 

 

 

Рогатин

2016

 

І. Вихідні положення концепції

      Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

       XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.

        Реалізація стратегічних напрямів розвитку освіти передбачає розвиток і вдосконалення діяльності навчальних закладів всіх ланок освіти.
Розроблення Концепції розвитку  Рогатинського державного аграрного коледжу (далі - Концепції) спричинене необхідністю розв’язання завдань, що постали перед закладом в контексті загальнодержавних процесів реформування системи освіти, піднесення її рівня до вимог європейських стандартів та забезпечення рівного доступу громадян до здобуття якісної освіти.

        Метою Концепції є визначення організаційних засад та пріоритетних напрямів розвитку Рогатинського державного аграрного коледжу у відповідності до стратегічних завдань реформування системи освіти. 

          Основними завданнями Коцепції є:

  • створення освітньої моделі навчального закладу, яка забезпечить неперервність освіти та втілить новітні підходи до функціонування коледжу, зумовлені євроінтеграційними процесами в освіті;
  • визначення мети і завдань розвитку закладу, забезпечення їх відповідності стратегічним напрямкам розвитку освіти в Україні;
  • спрямування роботи всіх структурних підрозділів навчального закладу на підвищення якості освіти до рівня європейських стандартів, координування діяльності різних структурних одиниць коледжу;
  • окреслення пріоритетних напрямів модернізації змісту освіти в закладі, забезпечення реалізації компетентнісного підходу в процесі підготовки майбутніх фахівців;
  • утвердження основних напрямів вдосконалення навчально-виховного процесу, а саме: впровадження особистісно орієнтованого підходу, інтерактивних освітніх технологій, диференціація та індивідуалізація навчання;
  • сприяння розвитку безперервної освіти та професійного навчання особистості упродовж життя;
  • поліпшення системи стимулювання професійного зростання викладачів коледжу, створення умов для розвитку професійної творчості, запровадження педагогічних інновацій;
  • визначення пріоритетних напрямів модернізації управління навчальним закладом.

         Концепція заснована на таких принципах: особистісна орієнтованість освіти, пріоритет національних та загальнолюдських цінностей, рівний доступ до якісної освіти і навчання, науковість, об’єктивність, системність, професіоналізм, неперервність, наступність.

         Вихідні положення Концепції розвитку навчального закладу ґрунтуються на засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Статуту коледжу та втілюють сучасні підходи до вищої освіти України.         Реалізація Концепції передбачає впровадження системних змін в навчально-виховний процес закладу, що сприятиме поступовому піднесенню якості освітніх послуг, забезпечуватиме перетворення коледжу на вищий навчальний заклад нової генерації.

II. Освітня модель навчального закладу

         Рогатинський державний аграрний коледж - вищий навчальний заклад І рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та кваліфікований робітник з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.

         Освітня модель навчального закладу базується на сучасних наукових, теоретичних положеннях філософії, педагогіки, психології та враховує пріоритети державної політики у сфері освіти.

         Коледж функціонує як державний заклад, забезпечує високий рівень загальноосвітньої підготовки студентів, необхідний для здобуття ними освіти на наступних етапах навчання, активного входження у майбутню професійну діяльність, утвердження у правильності вибору професії, виховує свідомих громадян української держави.

         Діяльність коледжу ґрунтується на засадах органічного поєднання національних і загальнолюдських цінностей. Домінантою виховного процесу є виховання патріотизму, що включає почуття любові до рідного краю, свого народу, почуття відповідальності за майбутнє країни, а також відкритість до сприйняття різноманітних культур світу, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства - гуманізму, свободи, справедливості, толерантності, культури, миру, національного примирення, збереження природи.
         Коледж є демократичним закладом, який характеризується відкритістю перед суспільством, широким залученням педагогічного колективу, студентів, їхніх батьків, представників громадськості, роботодавців до розробки та реалізації стратегії і змісту його діяльності, відповідальністю за якість освітніх послуг як перед майбутнім фахівцем, так і перед державою.
         Діяльність закладу сприяє саморозвитку і самореалізації особистості майбутнього фахівця, становленню його як творця і проектувальника власного життя. 

      Модель навчально-виховного процесу будується на основі багатокомпонентного змісту освіти, індивідуально-особистісних норм розвитку майбутніх фахівців, гуманності, застосування особистісно орієнтованих педагогічних систем, вибору перспективних освітніх технологій, посилення ролі самостійної роботи студентів, комп'ютерної підтримки навчання, діагностичних і стимулюючих форм контролю та оцінювання досягнень студентів у різних видах навчальної діяльності, турботи про їхнє фізичне і психічне здоров'я, проведення моніторингу якості освіти.

III. Мета й основні завдання

         Головною метою здійснення освітньої діяльності у коледжі є підготовка для потреб регіону фахівців, які поєднують у собі професійні знання, ділові якості, здатність вирішувати проблеми своєї галузі, науки і виробництва, високий рівень духовної та моральної культури, громадянської свідомості, шляхом реалізації потреб особистості у розвитку її освітнього та професійного потенціалу.

         Освітня діяльність коледжу з ліцензованих напрямів і спеціальностей базується на основі принципів гуманізму, демократизму, свободи і відповідальності, законності, пріоритетності загальнолюдських цінностей, підвищення інтелектуального рівня, органічного зв’язку з національною історією, культурою та традиціями українського народу, наступності та розвивального характеру навчання, гармонійного поєднання інтегративності, варіативності та індивідуалізації змісту і форм освіти.

         Система роботи коледжу з вивчення потреби в спеціалістах включає співпрацю з управліннями агропромислового розвитку, відповідними центрами зайнятості, анкетування випускників і на цій основі відкриття нових спеціальностей, уточнення та перегляд спеціалізацій для орієнтації на запити ринку праці, удосконалення змісту теоретичної і практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, кваліфікований робітник з ліцензованих спеціальностей та професій, а також для максимальної реалізації вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик до знань, умінь молодшого спеціаліста та кваліфікованого робітника. 

    Коледж здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за спеціальностями:

181 «Харчові технології»;

204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»;

208 «Агроінженерія»;

211 «Ветеринарна медицина»

      А також підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник за професіями, визначеними державним класифікатором професій:

    5122 «Кухар»;

8331 «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» (категорія „А1”, „А2”, „В1”);

7241 «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування»;

8322 «Водій автотранспортних засобів категорій», «В» і «С»;

                   Основними завданнями у сфері освітньої діяльності коледжу є:

  1. Забезпечення набуття особами, що навчаються в коледжі, знань у відповідній галузі на рівні державних стандартів освіти та підготовка їх до професійної діяльності;
  2. Забезпечення професійної мобільності випускників коледжу на ринку праці;
  3. Виховання соціально зрілої, творчої особистості, морально, психічно та фізично здорового покоління громадян;
  4. Формування у молоді громадянської позиції, патріотизму, почуття власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю суспільства, держави і людства;
  5. Проведення наукових  досліджень і просвітницької діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців та соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку держави.

 Освітня діяльність коледжу здійснюється за напрямками:

  1. Підготовка фахівців за потребами держави, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб;
  2. Перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців, зайнятих у різних сферах суспільного життя, галузях народного господарства;
  3. Координація спільної діяльності навчального закладу з підприємствами, організаціями та установами галузі.

 

            Освітня діяльність коледжу здійснюється шляхом:

  •  реалізації права громадян на освіту, створення умов для рівного доступу молоді (незалежно від місця проживання, соціального статусу тощо) до здобуття якісної вищої освіти;
  • Забезпечення високих моральних етичних норм, атмосфери доброзичливості і взаємної поваги між особами що навчаються в коледжі і педагогічними та іншими категоріями працівників;
  • Забезпечення належних умов навчання, охорони праці, здоров’я, і відпочинку  учасників навчально-виховного процесу;
  • Взаємодії з іншими навчальними закладами та установами академічної і галузевої науки;
  • Надання студентам коледжу та інших навчальних закладів можливостей щодо опанування другою спеціальністю або професією;
    • Інформування абітурієнтів і студентів про ситуацію, що  складається на ринку зайнятості;
      • виховання студентської молоді на основі культурно-історичних традицій українського народу, формування у підростаючого покоління високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, поваги до державних символів України, державних святинь, української мови і культури, формування культури міжетнічних відносин;
      • виховання майбутнього фахівця як вільної, демократичної, моральної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
      • піднесення рівня якості освітніх послуг до вимог європейських стандартів, активна участь навчального закладу в реалізації ініціатив Болонського процесу;
      • модернізація змісту, форм, методів і засобів навчання, впровадження наукоємних технологій, педагогічних інновацій;
      • ефективне використання інформаційних, зокрема мультимедійних та електронних засобів навчання, створення мережі інформаційного забезпечення навчального процесу, запровадження інтерактивних методів навчання;
      • забезпечення особистісно зорієнтованої підготовки майбутнього фахівця;
      • забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення кожного студента, його самореалізації в професійному, особистісному плані, а також в інтересах суспільства, держави; формування готовності до свідомого оволодіння майбутньою професією, виховання любові до праці;
      • формування у студентів потреби і здатності навчатися упродовж всього життя, вироблення умінь самостійного пошуку знань, їх творчого застосування для вирішення конкретних життєвих ситуацій і виконання професійних функцій;
      • стимулювання у студентської молоді прагнення до здорового способу життя;
      • створення умов для розвитку обдарованої молоді, виявлення індивідуальних здібностей і задатків кожного студента, задоволення особистісних інтересів і потреб;
      • активізація науково-дослідної діяльності викладачів та студентів, спрямованої на вирішення актуальних освітніх завдань, заохочення до участі у міжнародних, загальнодержавних та регіональних наукових проектах та програмах;
      • зміцнення демократичних засад функціонування закладу, розвиток студентського самоврядування, залучення в установленому порядку студентів до участі у вирішенні актуальних питань організації навчально-виховного процесу;
      • модернізація матеріально-технічної та навчально-методичної бази коледжу;
      • розробка об’єктивних критеріїв оцінювання якості навчального процесу та здійснення на їх основі із залученням органів студентського самоврядування, батьків, громадськості моніторингу ефективності діяльності навчального закладу.

ІV. Зміст освіти

      Модернізація змісту освіти в Рогатинському державному аграрному  коледжі  ґрунтується на використанні позитивних надбань української і зарубіжної педагогіки, і передбачає врахування таких пріоритетів: 

  • створення умов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання; 
  • перехід до особистісно-орієнтованих педагогічних технологій; 
    виховання особистісних якостей громадянина-патріота України; 
    формування життєвої, фахової, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентностей студентів; 
  • гуманізація та гуманітаризація змісту навчання; 
  • комплексна реалізація оздоровчої функції освіти;
  • забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності з загальної середньої та професійної підготовки.

       Методологічною основою визначення змісту освіти є загальнолюдські і національні цінності. Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості і системності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації освіти.

      У доборі змісту враховується його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення, можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації навчання.

       Принциповими підходами в оновленні змісту освіти є формування у студентів умінь знаходити, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, в тому числі й з глобальних і локальних інформаційних мереж з різноманітними базам даних, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення. 

     Зміст загальної середньої освіти в коледжі забезпечує реалізацію вимог Державних стандартів загальної середньої освіти та норм типового навчального плану згідно вимог Міністерства освіти і науки України.

     Зміст професійної освіти визначається відповідно до вимог галузевих стандартів вищої освіти, державних стандартів професійно-технічної освіти,навчальних планів і програм.

      Нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в коледжі за конкретним напрямком підготовки (спеціальністю, робітничою професією), є навчальний план.

           В коледжі діють такі основні форми організації навчального процесу:

навчальні заняття (лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація), самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

      Для забезпечення практичної підготовки конкурентноспроможних фахівців в районах Івано-Франківської області та сусідніх областей визначені базові передові господарства та підприємства. Коледж  також направляє студентів  в Борщівський регіональний навчально-практичний центр для проходження навчальних практик.

     Розподіл спеціалістів здійснюється на основі договорів та безпосередніх замовлень агроформувань Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей. Перспективи розвитку сільського господарства регіону підтверджують необхідність вище згаданих спеціальностей. З метою координації спільної діяльності по забезпеченню ступеневої системи підготовки фахівців за наскрізними навчальними планами і програмами, а також для спільного проведення науководослідних робіт, апробації та використання результатів наукових досліджень, підготовки наукових кадрів, розробки навчально-методичного забезпечення коледж співпрацює з вищими аграрними навчальними закладами України .

 

V. Навчально-виховний процес

        Організація навчально-виховного процесу в коледжі відбувається відповідно до вимог чинного законодавства і регламентується Положенням про організацію навчального процесу у Рогатинському державному аграрному коледжі, Статутом коледжу.   
         Удосконалення організації навчального процесу у навчальному закладі здійснюється на засадах гуманності, особистісно орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачає: 

– використання інформаційно-комп'ютерних технологій, інтерактивних методів навчання і мультимедійних засобів;

– індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів;

– застосування діагностичних і стимулюючих форм контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів у різних видах навчальної діяльності;
– впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;
– технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засобів навчання;
– використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості освіти. 

       Коледж працює в режимі 5-денного робочого тижня. Структура навчального року, режим навчальних занять та інших форм роботи визначаються коледжем відповідно до вимог законодавства у сфері загальної середньої та вищої освіти на основі навчальних планів та робочих навчальних планів.

      В основу діяльності коледжу покладена особистісно орієнтована модель організації навчання. Її сутнісними ознаками є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самоосвіти, осмисленого визначення своїх можливостей, життєвих цілей, стимулювання прагнення до самореалізації у сфері професійної діяльності. Особистісно зорієнтована освіта передбачає налагодження взаємодії викладача та студента на засадах взаєморозуміння та взаємоповаги, вимагає психологізації навчально-виховного процесу з опорою на надійну діагностичну основу. Ефективність навчання обумовлюється створенням ситуації успіху, здійсненням самоаналізу, самооцінки та самопізнання.
В умовах розвитку закладу особливого значення набувають принципи диференціації та індивідуалізації навчання. Педагогічна система створюється на засадах врахування освітніх потреб, можливостей, творчих та професійних здібностей студентів, орієнтації на розвиток творчості - творчої активності, творчого мислення, здатності до адекватної діяльності в нових умовах, сприяння розвитку обдарованої студентської молоді. 

        Зважаючи на те, що навчальний заклад автономний у виборі форм організації навчально-виховного процесу, методів і засобів реалізації змісту освіти, в коледжі поєднуються колективні, групові та індивідуальні форми роботи, серед яких питома вага індивідуалізованих форм займає особливе місце. Обираючи форму і структуру навчальних занять, викладачі керуються їх педагогічною доцільністю та іншими факторами, що зумовлюють результативність навчально-виховного процесу. Широко використовуються в навчанні нові інформаційно-комунікаційні технології.

      У коледжі як у вищому навчальному закладі навчальні заняття: будуються з розрахунку 2-4-годинного тижневого навантаження на навчальну дисципліну, що дозволяє оптимально розподілити зміст навчання та навантаження студентів.

     Поточний контроль за рівнем навчальних досягнень студентів з предметів загальноосвітнього циклу здійснюється на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання навчальної діяльності студентів. Обов'язковим є тематичний контроль результатів навчання. Форми, зміст і способи проведення підсумкового контролю якості знань визначаються цикловими комісіями. Державна підсумкова атестація студентів із загальноосвітньої підготовки здійснюється відповідно до нормативних документів, наказів Міністерства освіти і науки України.

     Оцінювання навчальних досягнень студентів з дисциплін професійної підготовки здійснюється з метою підвищення якості вищої освіти за рахунок створення умов для систематичної, планомірної роботи студентів протягом семестру і постійного контролювання засвоєного теоретичного і практичного матеріалу навчальних дисциплін. У ході вивчення дисципліни здійснюється поточний та підсумковий контроль знань студентів. Об’єктом поточного контролю є систематичність і якість роботи студентів під час занять. Підсумковий контроль включає семестрову атестацію у формі заліку чи екзамену відповідно до навчального плану.

 

VІ. Навчальний заклад в системі безперервної освіти

      Урахування світових тенденцій розвитку освіти, соціально-кономічних, технологічних та соціокультурних змін підносить створення рівних умов для безперервної освіти і навчання протягом життя на рівень пріоритетного напряму розвитку навчального закладу.
Загальна середня освіта є невід'ємною органічною складовою неперервної освіти. Вона є основою соціалізації молодої людини в суспільстві, фундаментом для подальшої її освіти та трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини в процесі її переходу від дитинства до дорослого життя.

    У коледжі створюються умови для забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на етапі завершення здобуття повної загальної середньої освіти та одержання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, а також підготовки для можливого переходу до навчання за освітньо-професійними програмами підготовки бакалавра, формування у майбутніх фахівців потреби і здатності до самоосвіти впродовж життя.

     Наступність між різними ланками освіти забезпечується поглибленням співпраці коледжу з навчальними закладами I – IV рівнів акредитації та науковими установами, широким залученням до навчально-виховного процесу і дослідницької роботи в коледжі науковців, науково-педагогічних працівників, залучення до наукової діяльності студентської обдарованої молоді.
         Здобуття в коледжі фахової передвищої освіти є підґрунтям для продовження навчання у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації. Відтак коледж активізує встановлення партнерських зв’язків з Львівським національним аграрним університетом, Львівським національним університетом ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З. Гжицького, Національним університетом біотехнологій і природокористування України, Білоцерківським національним аграрним університетом та іншими вишами.

        

VII. Підвищення професійної майстерності викладачів

         Підвищення професійної майстерності педагогічних працівників – обов’язкова передумова ефективного розвитку навчального закладу, оскільки зміни в змісті й організації навчально-виховного процесу в коледжі мають системний, глибинний характер, ставлять нові вимоги до особистості викладача, вимагаючи від нього усвідомлення своєї соціальної відповідальності, постійного особистісного і професійного зростання, вміння досягати нових педагогічних цілей і потребують переосмислення ролі викладача в забезпеченні гармонійного розвитку особистості майбутнього фахівця.
         Підвищення кваліфікації педагогічних працівників спрямовується на вдосконалення їх фахової майстерності з урахуванням вимог нормативно-інструктивних документів у галузі освіти.

Основною формою виявлення рівня кваліфікації викладача є атестація. Посилення її демократичних засад має спонукати педагога до професійного вдосконалення.
         Організація підвищення кваліфікації педагогічних кадрів відбувається на засадах діагностико-прогностичного підходу, диференціації та індивідуалізації, стимулювання професійної творчості, вмотивованості навчання.

         Система методичної роботи коледжу зорієнтована на надання кожному викладачу широких можливостей для оновлення, удосконалення, поглиблення своєї професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб: участь в різних формах методичної роботи в коледжі, в регіоні, проходження стажування чи курсів підвищення кваліфікації, оволодіння інформаційно-комп'ютерними технологіями, самоосвіта.

         Співпраця коледжу з вищими навчальними закладами ІІІ – ІV рівнів акредитації створює умови для підвищення науково-теоретичного та методичного рівня підготовки викладачів коледжу через стажування, участь у науково-практичних конференціях, навчання в аспірантурі.

         Коледж спрямовує зусилля на підтримку новаторських пошуків педагогічних працівників, посилення їх відповідальності за якість професійної діяльності. Система рейтингової оцінки діяльності викладачів, різних видів стимулювання забезпечує підвищення зацікавленості в удосконаленні фахової майстерності та участі в науково-дослідній роботі.

 

         VIII. Управління навчальним закладом 

      Управління коледжу є державно-громадським. Існуюча модель управління відповідає сучасним вимогам демократичності, передбачає розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій між державним управлінням та органами самоврядування.
            Основними шляхами модернізації управління коледжу є:

  • посилення ролі органів громадського самоврядування;
  • активізація участі професійних і громадських організацій у навчально-виховній, науково-методичній, господарській діяльності коледжу, прогнозуванні його розвитку, оцінювання якості освітніх послуг;
  • всебічна підтримка та сприяння активній діяльності меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації, залучення їх до розроблення та виконання рішень у галузі освіти,  розширення ролі студентського самоврядування в навчально-виховному процесі;
  • поєднання державного і громадського контролю, упровадження нової етики управлінської діяльності, що ґрунтується на принципах взаємоповаги і позитивної мотивації;
  • виконання управлінських функцій з урахуванням прогресивних здобутків сучасної науки управління, педагогічного менеджменту, досвіду ефективного управління в освітянській та інших галузях суспільного життя та виробництва;
  • відкритість процесу розроблення управлінських рішень, їх експертизи, апробації та затвердження;
  • створення в коледжі системи моніторингу ефективності управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг, організація проведення експериментальної перевірки та експертизи освітніх інновацій із залученням громадськості;
  • впровадження новітніх інформативно-управлінських і комп’ютерних технологій.

    Організаційна структура управління коледжу створюється і функціонує відповідно до вимог чинного законодавства.

        Загальне управління навчальним закладом здійснюює Міністерство освіти і науки України.

         Безпосередньо управління коледжу здійснює директор та органи громадського самоврядування.

         Директор обирається загальними зборами трудового колективу з числа досвідчених і авторитетних фахівців-педагогів, які є громадянами України, вільно володіють українською мовою, мають вищу освіту, стаж педагогічної роботи у вищому навчальному закладі педагогічного профілю не менше ніж п'ять років, відповідну підготовку до управлінської діяльності, високі моральні якості особистості та організаторські здібності. 
         Для забезпечення державно-громадського управління в навчальному закладі створені органи громадського самоврядування.

      Вищим органом громадського самоврядування в коледжі є загальні збори трудового колективу. Колегіальним органом управління навчальним закладом є педагогічна рада. Робочими органами є адміністративна рада, методична рада, приймальна комісія.

    Керівництво відділеннями здійснюють завідуючі, предметними  (цикловими) комісіями - голови. Науково-методичну роботу здійснюють циклові комісії, діяльність яких координується з урахуванням потреб і завдань коледжу. 

         З метою демократизації управління та встановлення зворотного зв'язку для коригування управлінських рішень у закладі діють колективні органи студентського самоврядування: загальні студентські збори, студентська рада, старостат, батьківські збори, повноваження яких визначаються Статутом коледжу.
         Органи самоврядування є дієвим засобом формування громадської думки і ефективним способом демократизації управління. Взаємодія управлінських структур і органів самоврядування сприяє процесам діалогізації взаємин, узгодженості внутрішніх мотивів із зовнішніми вимогами.
         Діяльність організаційних структур на всіх рівнях управління коледжу має рефлексивний характер завдяки впровадженню моніторингового супроводу управління.

     Моніторинг якості освіти в закладі проводиться за участю викладацького колективу, студентів, батьків, представників громадських організацій. У здійсненні моніторингу значна роль належить психологічній службі коледжу.

     Ефективність системи управління встановлюється шляхом комплексного оцінювання діяльності коледжу, хід та результати якого оприлюднюються.

 

IX. Умови реалізації Концепції

             Умовами реалізації Концепції є:

  • забезпечення рівного доступу громадян до якісної вищої освіти;
  • піднесення престижу аграрної освіти;
  • створення позитивного іміджу навчального закладу, популяризація його діяльності через засоби масової інформації;
  • налагодження партнерських зв'язків коледжу з роботодавцями, їх участь у формуванні змісту освіти та забезпеченні належної професійно-практичної підготовки молоді;
  • забезпечення соціального захисту усіх учасників навчально-виховного процесу; створення умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами;
  • інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;
  • застосування об'єктивних методів оцінювання здібностей студентів, індивідуалізація їх навчання;
  • оновлення змісту і методичного забезпечення навчального процесу відповідно до вимог сьогодення, індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді;
  • забезпечення конкурентоспроможності та мобільності випускників коледжу на ринку праці, вчасне реагування на демографічні та соціально-економічні зміни;
  • інтеграція вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, упровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання відповідно до вимог Болонської декларації;
  • створення ефективної системи підвищення кваліфікації педагогічних

    кадрів, їх атестації та професійного удосконалення;

  • модернізація навчально-лабораторної бази і розвиток соціальної інфраструктури закладу;
  • розширення галузей підготовки молодших спеціалістів;
  • підвищення ефективності  використання фінансових та матеріально-технічних ресурсів, які залучаються для забезпечення діяльності коледжу, шляхом здійснення об'єктивного контролю у рамках "економічність - ефективність - результативність".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні педагогічної ради, протокол №1 від 30.08.2016 року.

 

 

 

                                                                                             ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                            Директор коледжу

                                                                                            _________І.В. Тринів

                                                                                            «30» жовтня 2017 р.

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Рогатинському державному аграрному коледжі

  

1. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Рогатинському державному аграрному коледжі (далі – Положення)  розроблено відповідно  до  Законів  України  «Про  освіту»,  «Про  вищу  освіту»,  Постанови кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти», наказу МОН України від 1.06.2016 № 600 «Про затвердження та введення в дію Методичних рекомендацій щодо розроблення  стандартів  вищої  освіти»  та  на  принципах,  викладених  у «Стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG)».

 Внутрішня система забезпечення якості освіти побудована на засадах:

– відповідності європейським та національним стандартам якості вищої освіти;

– автономії закладу вищої освіти, який несе відповідальність за  забезпечення якості вищої освіти;

– системного  підходу, який передбачає управління  якістю  на  всіх  етапах освітнього процесу;

– компетентнісного підходу, який передбачає перехід із процесної на результатну парадигму навчання;

– особистісно-орієнтованого  підходу  до  навчання  й  викладання  із  застосуванням гнучких  навчальних  траєкторій  та  визнанням  компетентностей,  набутих  поза формальними освітніми програмами;

– здійснення моніторингу якості освітньої діяльності;

– зв’язку освіти з науковими дослідженнями та інноваціями;

– постійного підвищення якості освітньої діяльності;

– залучення здобувачів вищої освіти, роботодавців та інших зацікавлених сторін    до процесу забезпечення якості;

– відкритості та прозорості на усіх етапах забезпечення якості вищої освіти;

– комунікаційної  підтримки,  яка  забезпечить  зміну  інформаційно-роз’яснювальної роботи на двосторонню комунікацію.

1.2. Метою внутрішньої системи забезпечення якості  освіти  в Коледжі є досягнення позитивної динаміки якості підготовки здобувачів вищої освіти шляхом забезпечення  відповідності  освітньої  діяльності  вимогам  державних  освітніх стандартів та потребам зацікавлених сторін.

1.3.  Система  забезпечення  якості  освітньої  діяльності  та  вищої  освіти  в коледжі складається з таких компонентів:

- підсистема  моніторингу  умов  освітньої  діяльності  (зовнішній  контекст  та освітній потенціал ЗВО);

- підсистема  моніторингу  процесів  освітньої  діяльності  та  супроводжувальних процесів;

- підсистема діагностики результатів навчання здобувачів вищої освіти;

- підсистема встановлення зворотного  зв’язку з учасниками освітнього процесу та замовниками кадрів.

1.4.  Гарантом  якості  виступає  освітнє  середовище  Коледжу,  у  якому зміст освітніх програм, навчальні можливості та ресурсне забезпечення відповідають цій меті.

1.5.Діяльність Коледжу щодо забезпечення якості освіти спрямована на розвиток  культури  якості,  яка  включає  пошук  шляхів  удосконалення  якості  та відображає  взаємозв’язок  між  науковими  дослідженнями,  з  одного  боку,  та навчанням  і  викладанням  з  іншого,  а  також  враховує  раціональний  контекст,  у якому працює заклад. 

Внутрішня  система  забезпечення  якості  освіти  передбачає  здійснення  таких процедур і заходів:

– розроблення і затвердження освітніх програм відповідно до Стандартів вищої освіти;

– постійний  моніторинг  і  періодичний  перегляд  освітніх  програм,  їх модернізація та аналіз на відповідність вимогам студентів та ринку праці;

– впровадження особистісно-орієнтованого навчання, викладання та оцінювання;

– підвищення якості контингенту здобувачів вищої освіти;

– посилення кадрового потенціалу Коледжу;

– забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи здобувачів вищої освіти за кожною освітньою програмою;

– організація  інформаційного  менеджменту,  у  тому  числі  збір,  аналіз  і використання  відповідної  інформації  для  ефективного  управління  освітнім процесом;

– запровадження системи опитування як інструменту для зворотного зв'язку із зацікавленими сторонами;

– забезпечення публічності інформації про діяльність Коледжу;

– здійснення  самооцінки  якості  освіти  й  освітньої  діяльності  як  основи  для зовнішнього забезпечення якості;

– створення  ефективної  системи  та  механізмів  забезпечення  академічної  доброчесності, запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях педагогічних  та  інших  працівників  Коледжу  та здобувачів вищої освіти.

 

2. Розроблення і затвердження освітніх програм

2.1. Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх  програм  здійснюється  відповідно  до  Стандартів  освітньої  діяльності, Стандартів  вищої  освіти,  певного  рівня  Національної  рамки  кваліфікацій  вищої освіти,  Рамки  кваліфікацій  Європейського  простору  вищої  освіти  та  Концепції стратегічного  розвитку Рогатинського  аграрного коледжу  на 2016-2021 роки.

2.2. Освітня програма (освітньо-професійна) має відповідати вимогам Стандарту вищої освіти:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст;

2)   перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4)   форми атестації здобувачів вищої освіти;

5)   вимоги  до  наявності  системи  внутрішнього  забезпечення  якості  вищої освіти;

6)   вимоги до професійних стандартів (у разі їх наявності).

2.3.  Освітня  програма  має базуватися  на  компетентісному  підході  й  поділяти філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в  міжнародному  Проекті  Європейської  Комісії  «Гармонізація  освітніх  структур  в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).

2.4.  Освітня  (освітньо-професійна)  програма  спеціальності (спеціалізації)  розробляється  проектною  групою  відповідного відділення, до складу якої входять  керівник (гарант), провідні фахівці з відповідної спеціальності  (спеціалізації).  Можуть  залучатися  представники  роботодавців  та органів студентського самоврядування.

Гарант  освітньої  програми  призначається  наказом директора і  відповідає  за контроль  дотримання  ліцензійних  вимог  під  час  започаткування  та  провадження освітньої діяльності за відповідною освітньою програмою.

Склад проектної групи формується гарантом освітньої програми, розглядається на засіданні випускової циклової комісії,педагогічної ради і затверджується наказом директора.

Голова  випускової  циклової комісії  здійснює  керівну  функцію  в  діяльності проектної групи, відповідає за повну та якісну реалізацію покладених на проектну групу  функцій.  Гарант  освітньої  програми  директору коледжу.

2.5. Розроблення освітніх програм передбачає створення таких її складових:

• профіль  освітньої  програми  (загальна  інформація,  мета,  характеристика освітньої  програми  з  чітким  визначенням  предметної  галузі,  опис  придатності випускників до працевлаштування та подальшого навчання, короткий опис основних підходів, методів та технологій викладання й навчання, програмні компетентності (інтегральна,  загальні,  фахові),  програмні  результати  навчання  (на  основі дескрипторів  Національної  рамки  кваліфікацій:  знання,  уміння,  комунікація, автономія  та  відповідальність),  ресурсне  забезпечення  реалізації  програми, академічна мобільність);

• розподіл  змісту  освітньо-професійної програми  за  групами компонентів та циклами підготовки;

• перелік  компонентів  освітньо-професійної програми  та  їхньої  логічної послідовності;

• форми атестації здобувачів вищої освіти;

• матриця  відповідності  програмних  компетентностей  компонентам  освітньої програми;

• матриця  забезпечення  програмних  результатів  навчання  відповідним компонентам освітньої програми.

В  освітній  програмі  має  бути  чітко  зазначена  освітня  кваліфікація,  яку отримають здобувачі вищої освіти в разі її успішного завершення. Розроблення  освітньої  програми  завершується  процедурою  перевірки  її збалансованості  та  реалістичності.  Освітня  програма  ухвалюється педагогічною радою Коледжу і затверджується наказом директора.

2.6.  На  підставі  освітньо-професійної  програми  робоча група  відділення  розробляє  навчальний  план  для  відповідної спеціальності  (спеціалізації) 

  Навчальний  план  є  нормативним  документом Коледжу,  який  визначає  зміст  навчання  та  регламентує  організацію освітнього  процесу.  Обов’язковим  елементом  навчального  плану  є  пояснювальна записка, яка містить таблицю відповідності між освітніми компонентами програми  компетентностями і програмними результатами навчання. Навчальний  план  ухвалюється  педагогічною радою коледжу  і затверджується наказом директора.

2.7. Робочий навчальний план укладається на поточний навчальний рік окремо для кожного навчального курсу на основі затвердженого в установленому порядку навчального плану за роком прийому з урахуванням змін, обумовлених календарем року навчання. При цьому передбачається оперативне внесення до нього системних змін,  обумовлених  виконанням  наказів  та  розпоряджень  МОН  України,  рішень педагогічної ради Коледжу.  Робочий  навчальний  план  затверджується  заступником директора з навчальної роботи.

2.8.  Для  кожного  освітнього  компоненту  освітньо-професійної програми  відповідною  цикловою комісією  розробляється  навчальна програма  згідно  з  вимогами  освітньої  програми  підготовки  фахівців.  Навчальна програма містить загальну інформацію про освітній компонент; мету, яка пов’язана з компетентностями, визначеними освітньою програмою; опис очікуваних результатів навчання; інформаційний обсяг, список рекомендованої літератури (обов’язкової та додаткової); форму контролю, опис засобів діагностики.

Зміст  навчальної  програми  кожного  освітнього  компоненту  (навчальної дисципліни, педагогічної практики тощо) має враховувати колективну й розподілену дію навчальних дисциплін, методів, результатів навчання.

Кожен  педагогічний  працівник  до  початку  розроблення  навчальної програми  має  бути  ознайомлений  із  програмними  результатами  навчання,  яких необхідно досягти здобувачу вищої освіти, і  з компетентностями, яких має набути студент відповідно до освітньої програми.

З метою забезпечення цілісності освітнього матеріалу та реалізації професійної спрямованості  змісту  навчання,  попередження  дублювання,  врахування міждисциплінарних  зв’язків  навчальні  програми  розглядаються  та  ухвалюються цикловою комісією.  Після  чого вона затверджується рішенням педагогічної ради коледжу.

 

 3. Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

3.1.  Перегляд  освітніх  програм  відбувається  за  результатами  їхнього моніторингу в цілому та їх компонентів, але не рідше одного разу на п’ять років.

3.2.  Основною  метою  моніторингу  та  перегляду  освітніх  програм  є підтвердження  їхньої  актуальності  з  урахуванням  світових  тенденцій  розвитку відповідної  галузі  знань  і  затребуваності  на  ринку  праці,  підвищення  якості   та ефективності організації освітнього процесу, задоволення потреб здобувачів вищої освіти.

3.3. Критерії, за якими відбувається перегляд освітніх програм, формулюються як  у  результаті  зворотного  зв’язку  з  педагогічними  працівниками, студентами,  випускниками  і  роботодавцями,  так  і  внаслідок  проведення  аналізу попиту  та  пропозицій  на  ринку  праці,  моніторингу  необхідності  відкриття  нових спеціальностей  (спеціалізацій),  прогнозування  розвитку  галузі  та  потреб суспільства.

3.4. Система моніторингу та перегляду освітніх програм відбувається за участю студентів  та  зацікавлених  сторін  і  передбачає  проведення  відповідних  процедур, пов’язаних  з одержанням  та  аналізом  інформації  щодо  змістовності  та організації освітнього процесу, за програмами через:

• експертне оцінювання актуальності змісту освітніх програм та підготовленості випускників до професійної діяльності представниками ринку праці;

• оцінювання стану  організації освітнього процесу здобувачами вищої освіти,моніторинг успішності та навчальних досягнень здобувачів вищої освіти;

• оцінювання  актуальності  змісту  освітніх  програм,  їхньої  відповідності найновішим  дослідженням  відповідної  галузі,  змінам  потреб  суспільства  та організації  освітнього  процесу  відділеннями  та викладачами;

• узагальнення  та  оперативне  реагування  на  поточну  інформацію  стосовно змісту освітньої програми, проблемних ситуацій та порушень щодо її реалізації;

• визначення  ефективності  процедур  оцінювання  студентів,  очікувань,  потреб та задоволеності студентів щодо освітньої програми;.

3.4.  За  результатами  моніторингу  та  перегляду  освітніх  програм  у  разі необхідності відбувається їх доопрацювання.

 

4. Впровадження особистісно-орієнтованого навчання, викладання та оцінювання

4.1. Особистісно-орієнтоване навчання розглядається як в контексті побудови, так і реалізації  освітніх  програм.  Основними  характеристиками  такого навчання  є:

-  навчання, орієнтоване на вихід (output-oriented study programme);

-  компетентнісний  підхід  у  побудові  та  реалізації  освітніх  програм (competence-based approach);

-  навчання, орієнтоване на результати (result-based education).

Особистісно-орієнтоване навчання надає здобувачу вищої освіти більші можливості щодо  вибору  змісту,  темпу,  способу  та  місця  навчання,  ураховує  особливості пріоритетів  особи,  що  навчається,  ґрунтується  на  реалістичності  запланованого навчального навантаження, яке узгоджується із тривалістю освітньої програми.

Здобувач  вищої  освіти  відіграє  ключову  роль  у  процесі  моніторингу,  який дозволяє  визначити  реалістичність  навчального  навантаження  та  співвідношення навчальної діяльності з часом, відведеним на її виконання.

4.2. Основними категоріями особистісно-орієнтованого навчання є компетентності та результати навчання.

Компетентність  –  динамічна  комбінація  знань,  умінь  і  практичних  навичок, способів  мислення,  професійних,  світоглядних  і  громадянських  якостей, морально-етичних  цінностей,  яка  визначає  здатність  особи  успішно  здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Результати  навчання  -  знання,  уміння,  навички,  способи  мислення,  погляди, цінності, інші особистісні якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Компетентності  відображають  погляд  зовнішніх  замовників:  (роботодавців, професійних асоціацій, випускників тощо на освітню та/або професійну підготовку і мають  підвищити  здатність  до  працевлаштування,  конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Компетентності набуваються поступово, формуються цілою низкою навчальних дисциплін на різних етапах освітньої програми, можуть починати формуватися в рамках підготовки молодшого спеціаліста, а закінчувати формування на іншому, вищому рівні.

Результати навчання формулюються викладачами на рівні освітньої програми, а також на рівні окремої дисципліни і мають бути чітко вимірювальними. Результати навчання сфокусовані на очікуваних навчальних досягненнях студента, на тому, що може продемонструвати  (знає, розуміє,  здатен  зробити)  студент  після завершення навчання.

4.3. Основними принципами особистісно-орієнтованого навчання в Коледжі є:

-  взаємоповага у стосунках між студентом та викладачем;

-  активне  залучення  студента  до  реалізації  всіх  компонентів  освітнього процесу;

-  урахування  різноманітних  індивідуальних  потреб  кожного  студента (стимулювання студентської мотивації, саморефлексії);

-  реалізація  гнучких  навчальних  траєкторій  через  організацію  вивчення студентами дисциплін вільного вибору, академічну мобільність і трансфер кредитів;

-  зворотній  зв'язок  щодо  навчального  процесу  (наявність  процедур реагування на студентські скарги).

 

 5. Система оцінювання здобувачів вищої освіти

5.1.  Контроль  та  оцінювання  досягнення  здобувачів  вищої  освіти  результатів навчання  здійснюється  відповідно  до  Положенням  про  організацію  освітнього процесу  у Рогатинському державному аграрному коледжі.

5.2. Система оцінювання досягнення студентами результатів навчання включає поточний,  підсумковий  (семестровий)  контроль  та  атестацію  здобувачів  вищої освіти. Процедури оцінювання мають відповідати наступним вимогам:

призначатися для  вимірювання  досягнення  визначених  результатів  навчання  та  інших  цілей програми;

 відповідати  своєму  призначенню;  мати  чіткі  опубліковані  критерії  для виставлення  балів;  проводитись  особами,  які  розуміють  роль  оцінювання  для студентів  в  оволодінні  компетентностями,  пов’язаними  з  їхніми майбутніми кваліфікаціями.

5.3.  Поточний  контроль  здійснюється  протягом  семестру  під  час  проведення лекційних,  практичних,  лабораторних,  семінарських  занять  .  Основна  мета  поточного  контролю  –  отримання  інформації  щодо ступеня  продуктивності  процесу  навчання.  Його  особливостями  є:  визначення  та обговорення  викладачем  і  студентами  результатів  навчання  та  критеріїв  їх досягнення;  забезпечення  продуктивного  зворотного  зв’язку  між педагогічними  працівниками  та  студентами  у  процесі  навчання;  активна роль  студентів  у  навчальному  процесі;  надійна  комунікація  між  викладачем  і студентами; ефективна реакція викладача на навчальні запити та потреби студентів.

Поточний  контроль  реалізується  у  формі  усного  опитування  або письмового/електронного  експрес-контролю  (тести,  контрольні  роботи  тощо).

Результати поточного контролю є частиною навчального процесу і не призначені для виставлення оцінок.

5.4.  Семестровий  підсумковий  контроль  проводиться  у  формі  екзамену  чи заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу,  та  в  обсязі  навчального  матеріалу,  визначеному  робочою  навчальною програмою  дисципліни.  Метою  підсумкового  контролю  є  оцінювання  студента  за результатами протягом відповідного освітнього періоду.

На початку семестру педагогічний працівник, який викладає навчальну дисципліну,  повинен  ознайомити  студентів  із  формою  підсумкового  контролю, змістом  завдань  попереднього  навчального  періоду,  а  також  із  критеріями оцінювання. 

5.6.  Після  завершення  підсумкового  контролю  кожним  науково-педагогічним працівником здійснюється аналіз співвідношення:

- чіткого визначення результатів навчання;

-  вибору методів  викладання та навчання, які найбільш сприяють досягненню результатів навчання;

- оцінювання рівня досягнення студентами реальних результатів навчання та їх відповідність запланованим.

5.7.  Після  кожної  сесії  визначаються  та  оприлюднюються  на  офіційному веб-сайті Коледжу,  інформаційних  стендах  відділень результати семестрових оцінювань та рейтинги студентів за успішністю.

5.8. З метою врахування думки студентів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання  можуть  проводитись  щорічні  соціологічні  опитування  студентів  і випускників,  а  також  здійснюватись  студентський  моніторинг  якості  освітнього процесу.

5.9.  Атестація  здобувачів  вищої  освіти  –  це  встановлення  фактичної відповідності  засвоєних  здобувачами  вищої  освіти  рівня  та  обсягу  знань,  умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

5.9.1. Атестація випускників проводиться за акредитованими спеціальностями (спеціалізаціями)  та  завершується  видачею  документів  державного  зразка  про присудження  відповідного  освітньо-кваліфікаційного рівня та  присвоєння  здобутої  кваліфікації.

Атестація здійснюється відкрито і гласно.

5.9.2. Атестація осіб, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» здійснюється Екзаменаційною комісією (далі – ЕК).

Робота ЕК проводиться в терміни, визначені графіком освітнього процесу. Розклад засідань ЕК, узгоджений  із  головою  комісії,  затверджується заступником директора з навчальної роботи не пізніше, ніж за місяць до початку атестації.

5.9.3.  Атестація  проводиться  у  формі  захисту  дипломної  роботи  та/або екзаменів  відповідно  до  вимог  освітньої  програми.  Атестація  здобувачів  вищої освіти може здійснюватися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями (спеціалізаціями) та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

5.9.4.  Програма,  методика  та  форма  проведення  екзамену  (усно,  письмово, тестування  тощо),  порядок  організації  захисту  дипломних,  критерії  оцінювання  програмних  результатів  навчання  визначаються  випусковою комісією і   оприлюднюються  не  пізніше,  ніж  за  шість місяців  до  початку  атестації.  Матеріали  атестації  можуть погоджуватися  з  територіальними/галузевими  представницькими  органами роботодавців.

 

6. Підвищення якості контингенту здобувачів вищої освіти

6.1. Підвищення якості контингенту здобувачів вищої освіти забезпечується за рахунок:

– пошуку та підтримки обдарованих дітей, сприяння їхній подальшій освіті, що здійснюється  у  формі  проведення  олімпіад,  конкурсів,  турнірів,  ділових  ігор  для школярів тощо;

–  профорієнтаційної  роботи  серед  школярів,  яка  здійснюється  колективом Коледжу;

–  співробітництва  із  закладами  загальної  середньої,  професійної  та професійно-технічної освіти Івано-Франківської області, інших областей України;

– проведення днів відкритих дверей;

–  розміщення повної інформації для вступників на веб-сайті Коледжу та на офіційних сторінках соціальних Інтернет -мереж;

– організованої роботи приймальної комісії.

 

7. Забезпечення якості кадрового складу педагогічних працівників

7.1.  Забезпечення  якості  кадрового  складу  педагогічних  працівників спрямоване на:

- утвердження  визначальної  ролі  викладачів у  створенні  якісного  досвіду  для студентів та забезпеченні умов для набуття ними компетентностей;

- встановлення  чітких,  прозорих  і  справедливих  процедур  набору педагогічних працівників;

- створення можливостей та стимулів для професійного розвитку викладацького складу;

- заохочення  до  наукової  діяльності  задля  посилення  зв'язку  між  освітою  та дослідженнями;

- заохочення  до  застосування  інноваційних  методів  викладання  та  нових технологій.

7.2.  Організація  роботи  педагогічних  працівників Коледжу.

7.2.1.  Робота  педагогічних  працівників  здійснюється відповідно  до  Статуту  Коледжу,  Положення  про  організацію  освітнього процесу  у  Рогатинському державному аграрному коледжі, інших нормативних документів.

7.2.2.  Основним  документом  планування та обліку роботи  педагогічних  працівників  Коледжу є індивідуальний  план роботи педагогічного  працівника.  В індивідуальному плані  зазначаються всі види робіт, що плануються на навчальний рік,  за  якими  педагогічний  працівник  звітує  після завершення  навчального  періоду  (семестр,  навчальний  рік).  Основними  видами робіт  є  навчальна,  методична,  наукова  та  організаційна.  Індивідуальні  плани   педагогічних  працівників  розглядаються  на  засіданні циклової комісії й  затверджуються  головою циклової комісії.

7.2.3.  Щорічно  наприкінці  навчального  року  на  засіданні  циклової комісії обговорюється виконання  педагогічними  працівниками індивідуальних  планів.  Педагогічний  працівник зобов’язаний  скласти  письмовий  звіт,  який  заслуховується. Висновок про виконання педагогічним працівником  індивідуального  плану  роботи   затверджується на засіданні комісії.

7.3.  Педагогічними  працівниками  в  Коледжі,  які  безпосередньо пов’язані з освітньою діяльністю, є також методист, майстер виробничого навчання, завідувач навчальною клінікою, вихователь, художній керівник.

7.4.1.  Педагогічні  працівники  мають  відповідати  вимогам  щодо  освіти  та кваліфікації  (вища  педагогічна  або/та  інша  вища  освіта  за  специфікою підготовки із спеціальностей)  і  проходити  обов’язкову атестацію.

7.4.2.  Атестація  педагогічних  працівників  проводиться  відповідно  до Положення  про  атестацію  педагогічних  працівників  у  Рогатинському державному аграрному коледжі.

7.4.3.  Атестація педагогічних працівників спрямована на всебічне комплексне оцінювання їхньої педагогічної  діяльності,  за  якою  визначаються  відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присуджується кваліфікаційна категорія.

7.4.4. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної (освітньої) діяльності.

7.4.5.  Метою  атестації  є  стимулювання  цілеспрямованого  безперервного підвищення  рівня  професійної  компетентності  педагогічних  працівників,  росту їхньої професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу авторитету, забезпечення ефективності освітнього процесу.

7.4.6.  Атестація  може  бути  черговою  або  позачерговою.  Чергова  атестація здійснюється один раз на п’ять років.

7.4.7.  Атестацію  здійснюють  Атестаційна  комісія  Коледжу  та Атестаційні  комісії  органів управління освітою.

7.4.8.  За  результатами  атестації  ухвалюється  рішення  про  відповідність/невідповідність  займаній  посаді  педагогічного  працівника.  У  разі  прийняття Атестаційною  комісією  позитивного  рішення  директор  протягом  п'яти  днів  після засідання комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційної категорії (встановлення  тарифного  розряду).

  У  разі  прийняття  Атестаційною  комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів,  спрямованих  на  усунення  виявлених  недоліків,  Атестаційна  комісія  у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою  перевірки  їх  виконання  та  ухвалює  рішення  про  відповідність  або невідповідність  педагогічного  працівника  займаній  посаді. 

У  разі  прийняття Атестаційною  комісією  рішення  про  невідповідність  педагогічного  працівника займаній посаді, директором може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог  законодавства  про  працю.  Розірвання  трудового договору  за  таких  підстав  допускається  в  разі,  якщо  неможливо  перевести працівника  за  його  згодою  на  іншу  роботу,  яка  відповідає  його  кваліфікації,  у Коледжі.

7.5.  Моніторинг  якості  освітньої  діяльності  та  оцінювання педагогічних працівників.

7.5.1. Оцінювання  педагогічних працівників забезпечує об’єктивний аналіз якості їх професійної діяльності.

7.5.2.  Оцінювання  педагогічних  працівників  здійснюється  шляхом визначення їх рейтингів. Показники рейтингу ґрунтуються на переліку видів роботи педагогічних  працівників,  акредитаційних  вимогах,  вимогах  щодо діяльності Коледжу,  вимог Концепції  стратегічного  розвитку  Коледжу  на 2016-2021 роки.

7.5.3.  Визначення  рейтингів  педагогічних  працівників  проводить наприкінці  навчального  року  рейтингова  комісія  відділення,  головою якої є завідувач відділення.

7.5.4.  Рейтингові  списки  педагогічних  працівників  оприлюднюються .

7.5.5.  Індивідуальні  рейтинги  є  основою  для  стимулювання педагогічних працівників (преміювання, встановлення надбавок, представлення до присвоєння почесних звань, нагород тощо).

7.5.6.  Складовою  системи  моніторингу  якості  освітньої  діяльності  також можуть  бути  щорічні  конкурси  (на  краще науково-методичне  забезпечення  освітнього  процесу,  на  кращу  студентську академічну групу тощо). Мета конкурсів – виявити та підтримати освітні структурні підрозділи й окремих педагогічних працівників, які мають значні здобутки  різних напрямах освітньої діяльності.

7.5.7.  З  метою  розширення  участі  студентів  у  моніторингу  якості  освіти  та оцінюванні роботи  педагогічних працівників у Коледжі може бути впроваджена  система  студентського  моніторингу  якості  освіти,  соціологічні опитування  студентів  і  випускників,  що  організовують  та  проводять  органи студентського самоврядування.

 

8. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

8.1.  Підвищення кваліфікації педагогічних працівників Коледжу  регламентується  Законами  України  «Про  освіту»,  «Про  вищу освіту», наказом Міністерства освіти і науки України від 24.01.2013 року № 48 «Про затвердження Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних  працівників  вищих  навчальних  закладів»,  Статутом Коледжу.

Метою підвищення  кваліфікації та стажування  педагогічних працівників Коледжу є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей.

8.2.  Працівники Коледжу  підвищують  кваліфікацію  в  Україні  та  за кордоном.

8.3.  Коледж  забезпечує  підвищення  кваліфікації  та  стажування педагогічних працівників не рідше одного разу на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати. Підвищення кваліфікації та стажування педагогічних  працівників  організовується  та  проводиться згідно  з  п’ятирічним  планом-графіком.

8.4. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться з відривом або без відриву від виробництва, у тому числі дистанційно.

8.5. Підвищення кваліфікації та стажування враховується при обранні на посади та при атестації педагогічних працівників.

8.6.  Підвищення  кваліфікації  та  стажування  педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

– довгострокове підвищення кваліфікації (курси, школи, стажування тощо);

–  короткострокове  підвищення  кваліфікації  (семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, вебінари, «круглі столи» тощо).

8.7.  Удосконалення  професійної  майстерності  педагогічних працівників  щодо  організації  та  володіння  ІТ-технологіями  в  освітній  діяльності може  проводитись  на  комп’ютерних  курсах  у  Коледжі,  метою  яких  є розвиток у  педагогічних працівників  здатності до професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в техніці, технології, системах управління та організації  праці  в  умовах  ринкової  економіки  і  зростаючої  інформатизації суспільства.

8.8 З метою вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників  структурні  підрозділи  Коледжу  спільно  з  базами  практик, громадськими  організаціями,  закладами  післядипломної  освіти,  іншими  фахівцями можуть  створювати  творчі  майстерні,  експериментальні  майданчики;  проводити семінари,  тренінги,  практикуми;  організовувати  роботу  секцій,  гуртків,  творчих колективів тощо.

 

9. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів вищої освіти

9.1.  Забезпечення  необхідними  ресурсами  освітнього  процесу  та  підтримки здобувачі вищої освіти в Коледжі відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам і передбачає:

- забезпечення  фізичними  ресурсами,  що  сприяють  навчанню  студентів  з різними потребами (бібліотеки, навчальне обладнання, інформаційно-технологічна інфраструктура тощо);

- підтримку  здобувачів  вищої  освіти  з  боку  наставників  та  інших консультантів;

- загальнодоступність усіх ресурсів та їхню відповідність зазначеним цілям;

- забезпечення інформованості студентів про наявність відповідних послуг;

9.2. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу.

9.2.1. Матеріально-технічна база Коледжу повністю пристосована для підготовки  фахівців.  Освітній  процес  здійснюється  в  навчальних  корпусах, виробничих  майстернях,  лабораторіях,  спортивних  спорудах,  на  базах  практик. Забезпеченість складає 100%.

9.2.2.  Забезпеченість  комп’ютерами  наявного  контингенту  складає  8 комп’ютерів на 100 студентів. Заняття  за розкладом проводяться в комп’ютерних класах,  аудиторіях  з мультимедійними комплексами, комп’ютеризована бібліотека, функціонує кабінет технічних засобів навчання.  У Коледжі створено  умови  для  доступу  до  мережі  інтернет,  у  навчальних корпусах діє Wi-Fi мережа.

9.2.3.  Освітній  процес  забезпечено  навчальною,  методичною  та  науковою літературою,  періодикою  на  паперових  та  електронних  носіях  завдяки  фондам бібліотеки  Коледжу. 

9.2.5.  На  відділеннях коледжу  розроблено  й  постійно  оновлюються навчальні  контенти  навчальних  дисциплін,  які  складаються  з  методичного,  інформаційного  ресурсів  для  організації  аудиторної  та  самостійної роботи здобувачів вищої освіти.

9.2.6. Самостійна робота здобувачів вищої освіти організовується за допомогою дистанційних  форм  комунікування  «викладач – студент –  викладач»  через особисті  веб-сторінки  викладачів,  групи,  створені  в соціальних  Інтернет-мережах,  індивідуальні  блоги  викладачів,  електронну бібліотеку, використання сервісів Google тощо.

9.3. Підтримка здобувачів вищої освіти забезпечується розвиненою соціальною інфраструктурою:

– у Коледжі є 2 гуртожитки для студентів;

– наявні 2 спортивні зали, футбольне поле,спортивні майданчики із штучним покриттям,тренажерний майданчик;

– працюють пункти громадського харчування (їдальня, буфети);

– працює актова зала, різноманітні клуби.

9.4. Оцінювання рівня забезпечення ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів  вищої  освіти  в Коледжі  здійснюється  шляхом  соціологічних опитувань студентів та студентського моніторингу освітнього процесу, проведення щорічного аналізу відповідними структурами.

 

10. Інформаційний менеджмент

10.1. Ефективному  управлінню  якістю освітньої  діяльності  в Коледжі сприяє організація інформаційного менеджменту

10.2. Складовими системи збору та аналізу інформації є бази даних з  основних напрямів діяльності Коледжу:

– формування  контингенту  здобувачів  вищої  освіти  та  організація  освітнього процесу;

– підготовка  та  виготовлення  документів  про  освіту  (додатки  до  дипломів , академічні довідки);

– стипендіальне забезпечення здобувачів вищої освіти (академічна стипендія за рейтингом та соціальна стипендія);

– кадрове забезпечення освітньої та науково-дослідної діяльності;

– ресурсне забезпечення освітнього процесу та науково-дослідної роботи.

10.3. Інформаційні системи дозволяють забезпечити моніторинг якості освітньої діяльності Коледжу та прийняття ефективних управлінських рішень щодо її покращення.

10.4. Збору  та  аналізу  підлягають  такі дані:  ключові  показники  ефективності, інформація  про  студентський  склад,  досягнення  студентів,  показники  їхньої успішності  та  відрахування,  рівень  задоволеності  студентів  своїми  програмами, доступні навчальні ресурси та послуги із підтримки студентів, кар’єрні траєкторії випускників тощо.

10.5.  До  збору,  аналізу  інформації,  а  також  планування  подальшої  діяльності активно залучаються студенти та співробітники Коледжу.

10.6. У Коледжі запроваджено систему опитування як інструменту для зворотного зв'язку із здобувачами освіти та роботодавцями.

  

11. Оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Коледжу

11.1. Керівними працівниками Коледжу є директор, заступники директора, завідувачі відділень, голови циклових комісій, завідувач бібліотеки, керівники структурних підрозділів.

11.2.  Система  аналізу  та  оцінки  діяльності  керівних  працівників Коледжу  є  дієвим  засобом  контролю  та вдосконалення  їхньої професійної діяльності.

11.3.  Соціальне  значення  оцінки  діяльності  керівних  працівників Коледжу  полягає  в  безпосередньому  та  опосередкованому  публічному впливі процедури оцінювання на діяльність керівників та якість освітніх послуг.

11.4.  Процес  та  результати  управлінської  діяльності  керівних  працівників Коледжу оцінюється за такими критеріями:

– наявність  чітких  стратегічних  планів  розвитку  структурного  підрозділу (напряму діяльності), поточних планів роботи;

– відповідність  сучасним  тенденціям  теорії  та  практики  управління (стратегічний  менеджмент,  культура  організації,  система  менеджменту  якості освіти, управління якістю освіти, моніторинг, маркетинг, делегування повноважень, колегіальність управління, демократизація управління тощо);

– наявність системи менеджменту якості освітньої діяльності;

– використання сучасних інформаційних технологій в управлінні;

– колегіальність, прозорість та ефективність управлінських рішень;

– обґрунтованість  та  прозорість  фінансової  діяльності,  що  спрямована  на забезпечення високого рівня якості освітніх послуг, організації наукових досліджень та підтримки іміджу Коледжу;

– рівень  керованості  структурним  підрозділом  (напрямом  діяльності),  що характеризується обсягом виконання прийнятих управлінських рішень та їх якістю;

– соціально-психологічний клімат у структурному підрозділі, безконфліктність стосунків  (стосунки  керівників  та  працівників,  працівників  та  здобувачів  вищої освіти);

– підбір,  розстановка  кадрів  у  структурних  підрозділах,  перспективне планування кадрового забезпечення освітньої діяльності;

– відсутність фактів хабарництва та посадових зловживань;

– контроль за трудовою дисципліною та ведення дисциплінарної практики;

– ефективна організація освітньої та наукової діяльності;

– моніторинг потреб на ринку праці, зв’язок з роботодавцями, випускниками;

– просвітницька та громадська активність;

11.5.  Оцінювання  управлінської  діяльності  здійснюється,  як  правило,  за підсумками освітнього періоду (семестр, навчальний рік), календарного року та за період дії контракту (трудового договору).

11.6. Керівні працівники періодично (не менше одного разу на рік) звітують на Педагогічній раді Коледжу, Адміністративній раді про свою діяльність за окремим напрямом або про роботу в цілому.

11.7.  Поточні  звіти  керівних  працівників  заслуховуються  на  щотижневих нарадах при директорі.

11.8.  Результати  оцінювання  управлінської  діяльності  керівних  працівників оприлюднюються на офіційному веб-сайті Коледжу та/або в інший спосіб.

 

12. Забезпечення публічності інформації про діяльність Коледжу

12.1.  Публічність  інформації  про  діяльність Коледжу здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» та згідно з наказом Міністерства  освіти  і  науки  України  від  19.02.2015  р.  №166  «Деякі  питання оприлюднення інформації про діяльність вищих навчальних закладів».

12.2. На  офіційному  веб-сайті  Коледжу розміщується  інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню:

12.2.1.  Документи,  що  регламентують  діяльність  Коледжу:  Статут Рогатинського державного аграрного коледжу, положення про колегіальні та дорадчі органи (збори  трудового  колективу ,педагогічна рада,  адміністративна рада), положення  про  структурні  підрозділи,  структура  та  органи  управління Коледжу тощо.

12.2.2.  Положення  про  організацію  освітнього  процесу  у Рогатинському державному аграрному коледжі.

12.2.3.  Загальні  аналітичні  матеріали  про  діяльність  Коледжу,  звіти директора, річні звіти з різних напрямів діяльності (наукова, фінансова тощо).

12.2.4.  Інформація  про  спеціальності (спеціалізації), освітні програми  та освітні компоненти, кваліфікації, мова освітнього процесу.

12.2.5.  Умови  доступності для  навчання  осіб  з  особливими освітніми потребами.

12.2.6. Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються.

12.2.7. Матеріали вступної кампанії на поточний рік (правила прийому, обсяг державного  замовлення,  рейтингові  списки,  програми  та  розклад  вступних випробувань,  тощо).

12.2.8.  Інформація  з  кадрових  питань  (кадровий  склад  керівних  органів Коледжу,  перелік  вакантних  посад,  призначення  на  які  здійснюється  на конкурсних засадах, штатний розпис на поточний рік).

12.2.9.  Інформація  для  студентів  (відомості  про  діяльність  студентського самоврядування,  зразки  документів  про  освіту,  рейтингові  списки  стипендіатів, організацію студентського дозвілля тощо).

12.2.10. Інформація про наукову діяльність Коледжу (напрями наукової діяльності  та  наукові  проекти;  конференції,  семінари,  конкурси  та  виставки,  що проводяться  у Коледжі; тощо).

12.2.11. Інформація щодо фінансової діяльності Коледжу (кошторис на кожний  календарний  рік,  річний  фінансовий  звіт  з  урахуванням  інформації  про надходження та використання коштів, інформація про використання коштів у розрізі програм, інформація щодо проведення тендерних процедур).

12.3.  Інформація,  що  підлягає  оприлюдненню  на  офіційному  веб-сайті Коледжу та його структурних підрозділів, систематично оновлюється.

 

13. Організація практичної підготовки студентів

13.1. Організація практичної підготовки студентів здійснюється відповідно до Положенням  про  організацію  освітнього  процесу  у  Рогатинському державному аграрному коледжі.

13.2.  Мета  практичної  підготовки  –  набуття  студентами  професійних компетентностей для подальшого їх використання в реальних виробничих умовах.

13.3.  Зміст  і  послідовність  проходження  практики  визначається  програмою практики,  яка  розробляється  відповідною  цикловою комісією  за  участі представників роботодавців та студентського самоврядування.

13.4. Практика студентів проводиться на коледжних та  зовнішніх базах практики,  які  мають  відповідати  вимогам  програми.  Із  зовнішніми базами  практики (підприємствами, організаціями, установами) Коледж укладає договори на її проведення.

13.5. Рівень проведення практики залежить від якості кадрового й методичного забезпечення.

13.6.  Підсумки  кожної  практики  обговорюються  на  засіданнях циклових комісій,  а загальні підсумки підбиваються на педагогічних радах не менше одного разу протягом навчального року.

13.7. Моніторинг якості організації практики забезпечують щорічні опитування студентів, випускників, потенційних роботодавців, а також система студентського моніторингу якості освітнього процесу.

 

14. Запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях працівників і здобувачів вищої освіти

14.1. Запобігання та виявлення плагіату здійснюється відповідно до вимог Законів України  «Про освіту», «Про  вищу  освіту»  та  Положення  про дотримання академічної  доброчесності  педагогічними  працівниками  та  здобувачами вищої  освіти  Рогатинського державного аграрного коледжу.

14.2. Робота у цій сфері спрямована на запобігання та виявлення таких видів порушень академічної доброчесності:

– академічний  плагіат  –  оприлюднення  (частково  або  повністю)  наукових (творчих)  результатів,  отриманих  іншими  особами,  як  результатів  власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених праць) інших авторів без зазначення авторства;

– само плагіат  –  оприлюднення  (частково  або  повністю)  власних  раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

– фабрикація  –  вигадування  даних  чи  фактів,  що  використовуються  в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

– фальсифікація  –  свідома  зміна  чи  модифікація  вже  відомої  інформації,  що стосується освітнього процесу чи наукових досліджень;

– списування  –  виконання  письмових  робіт  із  залученням  зовнішніх  джерел інформації,  крім  дозволених  для  використання,  зокрема  під  час  оцінювання результатів навчання;

– обман  –  надання  завідомо  неправдивої  інформації  щодо  власної  освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема,  академічний  плагіат,  самоплагіат,  фабрикація,  фальсифікація  та списування;

– хабарництво  –  надання  (отримання)  учасником  освітнього  процесу  чи пропозиція  щодо  надання  (отримання)  коштів,  майна,  послуг,  пільг  чи  будь-яких інших  благ  матеріального  або  нематеріального  характеру  з  метою  отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

– необ’єктивне  оцінювання  –  свідоме  завищення  або  заниження  оцінки результатів навчання здобувачів вищої освіти.

14.3. Академічним плагіатом вважається:

– копіювання та оприлюднення виконаної іншим автором роботи;

– дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) чужої роботи у свою без належного оформлення цитування;

– внесення незначних правок у скопійований матеріал  (переформулювання  речень, зміна порядку слів в них тощо) та без належного оформлення цитування;

– парафраза (переказ своїми словами чужих думок, ідей або тексту).

14.4. Система запобігання та виявлення академічного плагіату розповсюджується на наукові та методичні праці педагогічних та інших працівників Коледжу та студентів.

14.5. Перевірці на академічний плагіат підлягають:

– навчальні роботи (курсові роботи, реферати тощо);

– дипломні роботи здобувачів вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст;

– науково-методичні  праці  (підручники,  навчальні  посібники,  дистанційні курси  тощо), монографії  та інші  роботи,  що  вимагають  рекомендації  педагогічної ради до видання;

– рукописи  статей,  тези  доповідей,  які  надходять  до  редакцій  наукових журналів  або  оргкомітетів  заходів  наукового,  науково-технічного  та  науково-методичного спрямування (конференцій, семінарів);

 

15. Відповідальність за академічний плагіат.

15.1.  Відповідальність  педагогічних  та  інших працівників  Коледжу  за  академічний  плагіат  визначається  їхніми посадовими інструкціями, Правилами внутрішнього розпорядку Коледжу та Положенням  про  дотримання  академічної  доброчесності  педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти Рогатинського державного аграрного коледжу.

15.2. Здобувачі вищої освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

– повторне  проходження  оцінювання  (тест,  контрольна  робота,  залік,  іспит тощо);

– повторне  проходження  відповідного  освітнього  компонента  (модуля) освітньої програми;

– позбавлення академічної стипендії;

– відрахування з Коледжу.

15.3.  Особа,  стосовно  якої  порушено  питання  щодо  недотримання  нею академічної  доброчесності,  має  право  ознайомлюватися  з  матеріалами  перевірки та/або  оскаржувати  рішення  про  притягнення  її  до  академічної  відповідальності згідно із законодавством.

15.4.  Система  запобігання  та  виявлення  академічного  плагіату  включає  такі процедури та заходи:

– формування атмосфери несприйняття академічної недоброчесності;

– інформування  здобувачів  вищої  освіти,  викладачів  про необхідність дотримання правил академічної етики;

– створення умов, що унеможливлюють академічний плагіат;

– підвищення відповідальності за академічний плагіат;

– ознайомлення  науково-педагогічних,  педагогічних  та  інших  працівників Коледжу,  здобувачів  вищої  освіти  з  документами,  що  унормовують запобігання академічного плагіату та встановлюють відповідальність за академічний плагіат,  включаючи  Положення  про  дотримання  академічної  доброчесності педагогічними  працівниками  та  здобувачами  вищої  освіти Рогатинського державного аграрного коледжу  та  це Положення;

– організація  бібліотекою заходів  із  популяризації  основ  інформаційної культури;

– запровадження  в  рамках  навчальних  дисциплін  вивчення  вимог  коректного використання  інформації при роботі з первинними та вторинними інформацій ними ресурсами  та  об′єктами  інтелектуальної  власності,  правил  опису  джерел  та оформлення цитувань;

– сприяння  органам  студентського  самоврядування  в інформуванні осіб, які навчаються, про етичні принципи та правила дотримання академічної доброчесності.

16. Прикінцеві положення

16.1. Положення про  вводиться в дію з наступного дня після його затвердження наказом директора.

16.2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть вноситися за ухвалою Педагогічної ради Коледжу і вводитися в дію наказом директора.

16.3.  Відповідальність  за  актуалізацію  цього  Положення  та  контроль  за  його виконанням  несуть  посадові  особи Коледжу  відповідно  до  їхніх функціональних обов’язків.

 

 

Схвалено педагогічною радою Рогатинського державного аграрного коледжу, протокол №4 від 30.10.2017