Засідання круглого столу з питань педагогічної етики та педагогічного такту

 Ми, вчителі, повинні розвивати,  поглиблювати в своїх колективах нашу педагогічну етику, стверджувати гуманний початок у вихованні як найважливішу рису педагогічної культури кожного вчителя.

                                                                                           В.Сухомлинський 


 

 

Питання педагогічної етики та педагогічного такту розглянуто на засіданні круглого столу.

Обговорювали такі питання:

1) Предмет і завдання педагогічної етики.

2) Зародження і розвиток педагогічної етики.

3) Категорії педагогічної етики.

4) Педагогічний такт – професійна якість викладача.

5) Педагогічний такт як форма взаємовідносин з студентами і учнями.

Спікерами на засіданні були:

–       Замкова Г.П. – завідувач  навчально-методичним кабінетом;

–       Добровлянська Н.В. – практичний психолог;

–       Вергун Т.С. –  соціальний педагог.

 

Викладачі  обговорили  такі категорії педагогічної етики як:

–       -педагогічна справедливість,

–       -професійний педагогічний борг,

–       педагогічна честь,

–       педагогічний авторитет.

Активними учасниками круглого столу були:

Мельниченко П.С. – заступник директора з виробничого навчання, Благий Р.С. – завідувач відділення ветеринарної медицини, Драган З.Б. – викладач математики і інформатики, Майка Г.І. – викладач спецдисциплін, Приплоцька Г.В. – викладач іноземної мови, Чепіль Ю.С. – викладач спецдисциплін, Притика Л.Я. – викладач української мови і літератури.

На засіданні висловлені цікаві думки і запропоновані цінні ідеї, які варто використати в роботі викладачів, кураторів груп.

Запропоновано перегляд  мультимедійної презентації, що характеризує педагогічну етику і педагогічний такт (від зовнішнього вигляду і до стилів поведінки викладачів), яка викликала зацікавлення  у педагогів.

Професія викладача вищого навчального закладу –  одна із найбільш творчих і складних професій, в яких поєднано науку та мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника (творчість у підготовці матеріалу), режисера і постановника (ство­рення замислу і його реалізація), актора (в педагогічній діяльності інструментом є особистість викладача), педагога, психолога та науковця.

Глибокі соціальні й економічні зрушення, що відбуваються на межі третього тисячоліття в Україні, спонукають до реформу­вання системи освіти, яка має сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності. Лише компетентна, самостійна і відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями індивіду­альність, тобто вихована людина здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки та куль­тури. Виховання такої людини доручено армії освітян. . Тому,вищий навчальний заклад по­кликаний давати не тільки знання, а й формувати особистість пе­дагога, виховувати такого педагога, який за словами Т.Г.Шевчен­ка був би апостолом правди і науки та уособленням совісті нації, яка потребує культурного вчителя. Культурний педагог - це не взірець формально-етикетної шляхетності, а інтелігентна люди­на за своєю найвищою духовною сутністю із творчим і гуманним способом світобачення, світосприймання.

На засіданні круглого столу прийшли до висновку:«У світі ідеальних людей немає, і «ідеального викладача» уявити не можна. Але найголовніші якості викладача такі: щирість, вимогливість, відповідальність, почуття обов'язку, професійна гідність, точність і ясність викладу своєї науки, прагнення до самовдосконалення і творчості у своїй нелегкій праці».