Психологo-педагогічний семінар

                                                                      Якщо ми не знаходимо спокою у собі,
                                                                      безнадійно його шукати будь-де.

                                                                                                                             Ларошфуко

Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення й пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. На цій підставі має формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини.

Нашу педагогічну роботу можна уявити схожою на мальовничий ліс, де ми набуваємо досвіду, то йдучи широкими дорогами, то блукаючи стежками особистих пошуків, то усамітнюючись, то виходячи на яскраві, освітлені нашим покликанням галявини, щоб розпалити із колегами вогнище надії, взаємодопомоги та розуміння.

На результат навчально-виховної роботи впливає не тільки особистість педагога, знання ним педагогіки, методик викладання та виховання, але його психологічна компетентність.

Педагогіка ВНЗ – це індивідуальність кожного викладача, його психологічного світу, а методична робота стосується цього світу. Саме тому психологічна наука має задовольнити потребу в оцінці професійного спілкування та професійних якостей викладача. Він має виступати представником позитивних суспільних цінностей. Звідси – вимоги бути усміхненим, вірити в краще  майбутнє, не виявляти своєї знервованості, заклопотаності побутовими турботами, вміння приховати свою втому й здатність підбадьорити студентів. У наш час дуже часто  студент вбачає  в особі викладача - працівника, найнятого державою для виконання професійної діяльності.

“Психологічна компетентність викладача як основа гуманізації освіти” - така тема психолого-педагогічного семінару, яку розкрила практичний психолог коледжу Добровлянська Н.В.

 

Метою висвітлення теми було:

 

-     розкриття поняття компетентності як психологічного аспекту професійного становлення педагога;

 

-     розвиток педагогічної рефлексії, розширення досвіду переживання глибинних мотивів діяльності та їхніх виявів у взаємодії з іншими людьми;

 

-     усвідомлення стилю і мотивації професійної діяльності педагогів, усвідомлення власної життєвої і професійної позиції у педагогічній взаємодії;

 

-     підвищення психолого – педагогічної компетентності педагогів шляхом ефективної групової взаємодії;

 

-     проведення вправ на підвищення самоприйняття та розширення самосвідомості, розвиток самореалізації та конструктивного творчого вирішення завдань, пов’язаних з професійною діяльністю спеціаліста.

 

 

 

                                                                                   Виразки шлунку виникають не від того

                                                                                                                                                       що ви їсте,

                                                                                                                          виразки виникають від того,

                                                                                                                                               що з’їдають вас.

                                                                                                                                                     М. Монтегю

 

Сучасний стан вітчизняної освітньої системи характеризується активним упровадженням інноваційних технологій у педагогічний процес. В умовах змін, які відбуваються сьогодні, все більш високі вимоги ставляться не тільки до професійних знань, умінь та навичок викладача, але й до рівня його особистісного саморозвитку, його психологічного самопочуття.

 

За загальним визнанням спеціалістів педагогічна діяльність – це один із видів професійної діяльності, який найбільше деформує особистість людини. Комплекс економічних проблем, що сьогодні склалися (невисока заробітна плата, недостатня технічна забезпеченість тощо), а також соціально-економічних, пов’язаних з падінням престижу педагогічної професії, робить працю викладача  надзвичайно психоемоційно напруженою. Крім того, не секрет, що із збільшенням педагогічного стажу роботи у викладачів знижуються показники як фізичного, так і психічного здоров’я.

 

Усі ці фактори здійснюють руйнівний вплив на емоційну сферу педагога. У нього зростає кількість афектних розладів, з’являються почуття незадоволеності собою та своїм життям, труднощі у встановленні контактів з студентами, колегами, оточуючими людьми. Ці симптоми негативно відображаються на всій професійній діяльності педагога, погіршуються результати його роботи, знижується рівень задоволеності власною діяльністю. Таким чином, відбуваються зміни у мотиваційній сфері педагога і розвивається синдром професійного вигорання.

 

Саме тема тренінгу “Синдром професійного вигорання”, який   провела практичний психолог Добровлянська Н.В.