Шабаш голодної смерті

 

 

Шабаш голодної смерті

Так уже, на жаль, повелося, що в історії нашої країни вікопомних дат із чорними і трагічними позначками вистачає. Серед них голодомор 32-33рр.
Більше того, голодомор початку 30-х рр. був справжнім геноцидом. Чому так сталося? І досі ми напевно не знаємо всієї правди. Документів про цю трагедію в державних архівах збереглося небагато і хрестів на кладовищах з цією датою не знайти. Однак, скільки б ми не говорили, скільки б не поверталися до лихоліття, всього цього надто мало, щоб досконало дізнатися про все. Істина, без сумніву, одна: наша пам’ять не повинна забувати того, що діялося. Цього принаймні, вимагають нові часи.
Голодомор став національною катастрофою.

Над померлими від голоду ніхто не читав молитов, не відправляв панахид; часто ті, хто відвозив покійників на цвинтар, заздрили їм, бо їхні муки вже скінчилися і настав вічний спочинок.
Минули десятиліття, і лише тепер починаємо дізнаватися правду про страшні події 1932-1933рр. – про голодомор на Україні. Тільки наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ-го століття про голодомор з’явилися наукові статті, спогади очевидців, про нього заговорили в пресі; складено мартиролог жертв голодомору. Сьогодні люди оповідають страшні події тих років.

Щорічно  у Рогатинському державному аграрному коледжі пам’ятають про цю трагедію:створюються  композиції памяті,бібліотечні уроки,літературно-музичні композиції, студенти беруть  участь у молодіжній акції”Вогонь пам'яті, районній панахиді ,Всеукраїнській акції “Запали свічку “  .           

Урок – реквієм було проведено в  навчальному закладі.

З  історичною довідкою”Привид голоду ще й досі не вмирає” виступила викладач суспільних дисциплін Замкова Г.П.

Танцювальний колектив показав зворушливу композицію про часи голодомору Свіча.

 

 

Студенти прочитали проникливі поезії про страшні події 1932-1933 рр. 

 Хвилиною мовчання присутні вшанували невинно убієнних.

   Ми маємо ще й ще раз говорити про цю страхітливу трагедію, щоб слова глибокої скорботи не лише дійшли до свідомості кожного, а й увійшли у його серце.