Психолого-педагогічний семінар 2015рік

Відбулося чергове засідання психолого-педагогічного семінару,  на якому розглядалося питання:

1.     Інтеграція навчання як засіб забезпечення системних знань студентів.

З цією темою виступила викладач іноземної мови Гандзин Ольга Михайлівна.

                       Завжди і всюди брати разом те, що повязане одне з одним.

                        Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої

                          дійсності, мають між cобою зв’язки, а тому повинні

                          вивчатися у звязках .

                                                                                           Я.А.Коменський

 

 

Сучасна  педагогіка вважає інтеграцію одним з головних             дидактичних принципів.

Саме ці  крилаті вирази були основою  виступу викладача.

Одним із напрямків  методичного оновлення занять є проведення  їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Цей  підхід сприяє інформаційному забезпеченню сприймання, мислення і почуттів студентів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати  якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

  Заняття інтегрованого змісту та заняття із використанням міжпредметних зв’язків – це різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв’язки передбачають включення в заняття запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення його теми. Це окремі короткочасні моменти заняття, які сприяють глибшому сприйманню та мисленню якогось конкретного поняття. Якщо ж викладач проводить заняття, на якому об’єднано зміст із різних предметів, і студенти включаються у різні види діяльності, щоб у їхній свідомості постав цілісний образ певного явища, то таке заняття вважається інтегрованим.

Особливість його в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядкованих одній темі. Тому дуже важливо чітко визначити головну мету даного інтегрованого заняття, те, як вона сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Метою застосування інтегрованих занять є створення передумов для різнобічного розгляду студентами певного явища, об’єкта, поняття, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання.

Можливості для інтеграції навчального змісту, а згодом і проведення інтегрованих занять, досить широкі. Що ж до їх кількості, то тут однозначної відповіді дидактики не дають. Все залежить від уміння викладача синтезувати матеріали, справді органічно пов’язані між собою, і провести інтегроване заняття без перевантаження підлітків враженнями, щоб воно підпорядковувалося головній меті, а не було безладною мозаїкою окремих картин.

Викладачу досить складно на сьогоднішній день забезпечити науково-змістовий рівень вивчення, проектування і реалізації інтегрованого навчального процесу, бо немає перевіреної педагогічної технології або чітко відпрацьованої системи інтеграційних впливів на освітній процес.

Але, попри всі труднощі, доволі успішно можна вирішувати інтеграційні проблеми.

Отож, можна впевнено сказати: інтеграція – це якісний момент у освіті, проте, треба вміти правильно і доречно її застосовувати.

 

2.     „Психологічні труднощі у навчанні студентів: типологія, причини, шляхи подолання”.

Дану тему висвітлювала соціальний педагог Вергун Тетяна Степанівна.

 

„Щоб змінити людей, їх потрібно любити, бо вплив на них пропорційний любові до них”.

                                                                                                     Песталоцці

 

Викладачам навчального закладу у своїй практичній діяльності доводиться доволі часто стикатися зі студентами, які зазнають труднощів у навчанні.

У психолого-педагогічній літературі вживають два поняття, які характеризують це явище – це неуспішність та відставання. Вони є взаємопов’язаними, бо неуспішність є наслідком процесу відставання.

Щоб викладач мав змогу допомогти студенту, соціальним педагогом було охарактеризовано типологію, ознаки неуспішності та причини відставання. Залежно від виду відставання, запропоновано форми роботи, а саме: консультації з питань раціоналізації навчальної праці, посилення контролю за навчальною працею студентів, своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття заходів з їх усунення, вдосконалення методики викладання предмета, доступна подача навчального матеріалу, розвиток мислення студентів та прищеплення інтересу до навчального предмета. У даному випадку важливими є індивідуалізація й педагогічна підтримка навчання.

Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності є належна підготовка викладача до такого виду діяльності. Педагог зобов’язаний усвідомити значущість цієї проблеми, уміти виявити  причину неуспішності у кожному конкретному випадку, знати методику навчання таких студентів, ставитись до них оптимістично, виявляти терплячість, доброзичливість.